3.Парк Макоманай |
Парк Макоманай (真駒内公園) розташований в Мінамі, Хоккайдо, що у Японії. В парку знаходяться такі туристичні пам'ятки, як стадіон Макоманай, Льодова арена Макоманай і також Саппорський Музей Сьомги. На терені парку діє невелика гімназія, ресторан та крамниця.
|
wikipedia |
4.Повіт Абута |
Пові́т А́бута (яп. 虻田郡, あぶたぐん, МФА: [abuta guɴ]) — повіт в Японії, в округах Сірібесі й Ібурі префектури Хоккайдо.
|
wikipedia |
5.Усу (повіт) |
Пові́т У́су (яп. 有珠郡, うすぐん, МФА: [usu̥ guɴ]) — повіт в Японії, в окрузі Ібурі префектури Хоккайдо.
|
wikipedia |
6.Еніва |
Ені́ва (яп. 恵庭市, えにわし, МФА: [eɲiwa ɕi̥]) — місто в Японії, в окрузі Ісікарі префектури Хоккайдо.
|
wikipedia |
7.Кімобецу |
Кімобе́цу (яп. 喜茂別町, きもべつちょう, МФА: [kimobet͡su̥ t͡ɕoː]) — містечко в Японії, в повіті Іванай округу Сірібесі префектури Хоккайдо. Станом на 1 жовтня 2008 року[1] площа містечка становила &&&&&&&&&&&&0189.0510000189,51 км². Станом на 31 березня 2017[2] населення містечка становило &&&&&&&&&&&02247.&&&&002247 осіб.
|
wikipedia |
8.Куттян |
Куття́н (яп. 倶知安町, くっちゃんちょう, МФА: [kut̚.t͡ɕaɴ t͡ɕoː]) — містечко в Японії, в повіті Абута округу Сірібесі префектури Хоккайдо. Станом на 1 жовтня 2008 року[1] площа містечка становила &&&&&&&&&&&&0261.0240000261,24 км². Станом на 31 березня 2017[2] населення містечка становило &&&&&&&&&&016097.&&&&0016 097 осіб.
|
wikipedia |
9.Саппоро |
Са́ппоро (яп. 札幌市, さっぽろし, МФА: [sap̚.poɾo ɕi̥]) — місто в Японії, в окрузі Ісікарі префектури Хоккайдо.
|
wikipedia |
10.Сікоцу (озеро) |
Озеро Сікоцу (яп. 支笏湖; shikotsu-ko) — кратерне озеро в Японії в місті Тітосе, префектурі Хоккайдо. Лежить у межах Національного парку Сікоцу-Тоя.
|
wikipedia |
11.Повіт Сіраой |
Пові́т Сірао́й (яп. 白老郡, しらおいぐん, МФА: [ɕiɾaoi̯ guɴ]) — повіт в Японії, в окрузі Ібурі префектури Хоккайдо.
|
wikipedia |
12.Сіраой (Хоккайдо) |
Сірао́й (яп. 白老町, しらおいちょう, МФА: [ɕiɾaoi̯ t͡ɕoː]) — містечко в Японії, в повіті Сіраой округу Ібурі префектури Хоккайдо. Станом на 1 жовтня 2008 року[1] площа містечка становила &&&&&&&&&&&&0425.0750000425,75 км². Станом на 31 березня 2017[2] населення містечка становило &&&&&&&&&&017533.&&&&0017 533 осіб.
|
wikipedia |
13.Собецу |
Со́бецу (яп. 壮瞥町, そうべつちょう, МФА: [soːbet͡su̥ t͡ɕoː]) — містечко в Японії, в повіті Усу округу Ібурі префектури Хоккайдо. Станом на 1 жовтня 2008 року[1] площа містечка становила &&&&&&&&&&&&0205.040000205,04 км². Станом на 31 березня 2017[2] населення містечка становило &&&&&&&&&&&02614.&&&&002614 осіб.
|
wikipedia |
14.Дате (Хоккайдо) |
Да́те (яп. 伊達市, だてし, МФА: [date ɕi̥]) — місто в Японії, в окрузі Ібурі префектури Хоккайдо.
|
wikipedia |
15.Тітосе |
Тітосе́ (яп. 千歳市, ちとせし, МФА: [t͡ɕi̥tose ɕi̥]) — місто в Японії, в окрузі Ісікарі префектури Хоккайдо.
|
wikipedia |
16.Озеро Тоя |
Озеро Тоя — вулканічне кальдерне озеро в Національному парку Шикоцу-Тоя, район Абута, Хоккайдо, Японія. Це частина "Глобального геопарку" Кальдера Тоя і вулкан Усу ".
|
wikipedia |
17.Тояко |
То́яко (яп. 洞爺湖町, とうやこちょう, МФА: [toːjako t͡ɕoː]) — містечко в Японії, в повіті Абута округу Ібурі префектури Хоккайдо. Станом на 1 жовтня 2008 року[1] площа містечка становила &&&&&&&&&&&&0180.0540000180,54 км². Станом на 31 березня 2017[2] населення містечка становило &&&&&&&&&&&09150.&&&&009150 осіб.
|
wikipedia |
18.Томакомай |
Томакома́й (яп. 苫小牧市, とまこまいし, МФА: [tomakomai̥ ɕi̥]) — місто в Японії, в окрузі Ібурі префектури Хоккайдо.
|
wikipedia |
19.Нісеко |
Нісе́ко (яп. ニセコ町, にせこちょう, МФА: [ɲiseko muɾa]) — містечко в Японії, в повіті Абута округу Сірібесі префектури Хоккайдо. Станом на 1 жовтня 2008 року[1] площа містечка становила &&&&&&&&&&&&0197.0130000197,13 км². Станом на 31 березня 2017[2] населення містечка становило &&&&&&&&&&&05018.&&&&005018 осіб.
|
wikipedia |
20.Ноборібецу |
Ноборібе́цу (яп. 登別市, のぼりべつし, МФА: [noboɾibet͡su̥ ɕi̥]) — місто в Японії, в окрузі Ібурі префектури Хоккайдо.
|
wikipedia |
21.ГЕС Хохейкьо |
ГЕС Хохейкьо (яп. 豊平峡発電所 Хо:хеікьо: хацуденшьо, Хепберн: Hōheikyō hatsudensho) — гідроелектростанція в Японії на острові Хоккайдо. Використовує ресурс із річки Тойохіра, яка на північній околиці міста Саппоро впадає ліворуч до Ісікарі, котра сама невдовзі завершується на західному узбережжі острова (басейн Японського моря).
|
wikipedia |
22.Маккарі |
Макка́рі (яп. 真狩村, まっかりむら, МФА: [mak̚.kaɾi muɾa]) — село в Японії, в повіті Абута округу Сірібесі префектури Хоккайдо. Станом на 1 жовтня 2008 року[1] площа села становила &&&&&&&&&&&&0114.0430000114,43 км². Станом на 31 березня 2017[2] населення села становило &&&&&&&&&&&02077.&&&&002077 осіб.
|
wikipedia |
23.Ітуруп |
Ітуру́п (рос. Итуруп) або Еторо́фу (яп. 択捉島, えとろふとう, МФА: [etoroɸu toː]) — острів у північно-західній частині Тихого океану. Назва походить від айнського слова Етороп, що означає «Мисовий»[5]. Найбільший серед Курильських островів. Відокремлений від острова Уруп протокою Фріза на півночі і протокою Катерини від острова Кунашир на півдні. Із західного боку омивається водами Охотського моря, а зі східного — Тихого океану. |
wikipedia |
24.Окушірі (острів) |
О́стрів Окуші́рі (яп. 奥尻島, おくしりとう, МФА: [oku̥ɕiɾʲi toː]) — острів Японського архіпелагу. Розташований в Японському морі, на південному заході острова Хоккайдо. Належить містечку Окушірі, префектура Хоккайдо, Японія. Площа — &&&&&&&&&&&&0142.0730000142,73 км²[2]. Протяжність берегової лінії — &&&&&&&&&&&&&067.050000067,5 км[2]. Берега урвисті, важкопрохідні. Найвища точка — гора Камуй, висотою 584 м, розташована в центральній частині острова. Послення і порти розкидані біля її підніжжя. На схід від гори розміщується порт Окушірі, а на півдні — аеропорт Окушірі[2]. Населення — &&&&&&&&&&&03643.&&&&003643 осіб (2005). Більшість мешканців проживає на сході та півдні. Острів сполучається з Хакодате літаком та поромами. |
wikipedia |
25.Кунашир |
Кунаши́р (рос. Кунашир, яп. 国後島, くなしりとう, МФА: [kunaɕiɾʲi toː]) — острів вулканічного походження в північно-західній частині Тихого океану. Належить до групи Курильських островів. Адміністративно входить до округу Немуро Префектура Хоккайдо, Японія.[4] Знаходиться під окупаційною владою Росії, яка відносить його до складу Южно-Курильського міського округу Сахалінської області. |
wikipedia |
26.Шикотан |
Шикотан (рос. Шикотан, яп. 色丹島 Сікотан-то:) — найбільший острів Малої гряди Курильських островів. Разом з островами Хабомай Радянський Союз готовий був передати його Японії в 1956 році у разі укладання мирної угоди між двома країнами, котра так і не була підписана. Японія донині не визнає суверенітету Росії над цим островом. |
wikipedia |
27.Теурі (острів) |
Острів Теурі (天 売 島 Теурі-тō) - острів у Японському морі 30 км на захід від порту Хаборо в Хаборо, округ Томамае, в субпрефектурі Румой в Хоккайдо . Острів разом із сусіднім островом Ягісірі на його східній стороні належить містечку Хаборо в субпрефектурі Румой. Острів має площу 5,5 квадратних кілометрів (2,1 кв. Милі), з 12 км берегової лінії, а населення станом на 31 березня 2008 року, становить 317 людини. Кажуть, що назва острова походить від мови айну, де цю назву можна було інтерпретувати як "риба назад" або "нога". |
wikipedia |
28.Протока Немуро |
Прото́ка Немуро (Кунаширська; рос. Кунаширский пролив, яп. 根室海峡, трансліт. Немуро кайкйо) — протока Курильських островів, що відокремлює острів Кунашир на сході від японського острова Хоккайдо на заході, з'єднує Охотське море на півночі та протоку Зради на півдні. Довжина близько 76 км, ширина від 24 км на півдні до 44 км на півночі. Глибини біля північного входу до 2500 м, біля південного — 17—20 м[1]. |
wikipedia |
29.Бентен-Дзіма |
Бентен-Дзіма[1] (яп. 弁天島) — невеликий безлюдний острів, розташований на північний захід від мису Соя. Незважаючи на те, що на цьому мису встановлено меморіал з пам'яткою про те, що це — найпівнічніша точка японської суші, насправді найпівнічніша точка суші під японським контролем — північний край цього острова. Площа острова становить лише 0,005 км2, периметр — 0,5 км, а його найвища точка підноситься всього на 20 метрів над морем. Фауна представлена в основному птахами і морськими їжаками. |
wikipedia |
30.Ісікарі (річка) |
Ішікарі (яп. 石狩川) — річка в Японії на острові Хоккайдо, найдовша річка на острові і друга за площею басейну в Японії. Тече через міста Асахікава і Саппоро. Раніше річка впадала до Тихого океану, але в результаті виверження вона впадає у Японське море. 石狩川 (яп.) |
wikipedia |
31.Сярі (річка) |
Річка Сярі — річка Японії, яка протікає через повіт Сярі, Кійосато, на східній частині острова Хоккайдо і впадає в Охотське море. Спочатку назва «Сярі» (мова айнів: Saㇽ) була топонімом для області Кавагуті, ``Сярі'', перекладається як «велика річка» або «річка в очеретяному руслі»[1] . Сярі бере початок біля південного підніжжя гори Шарідаке, розташованої в східній частині Охотського округа, тече на південний захід, повертає на північний схід, протікає через східну частину міського району міста Сярі і впадає в Охотське море. Клімат басейну річки мусонний помірного кліматичного поясу, з теплим літом та холодною зимою, максимальна температура влітку перевищує 30 °C, взимку -30 °C, середня річна кількість опадів приблизно 850 мм, середня річна температура становить приблизно 6℃[2]. |
wikipedia |
32.Сьокоцу (річка) |
|оригінальна_назва= Річка Сьокоцу (яп. 渚滑川, сьокоцу ґава) — річка в Японії на острові Хоккайдо, що протікає по території округу Охотськ і впадає в Охотське море. За японською класифікацією належить до річок першого класу і є головною артерією однойменної річкової системи. Теперішнє написання назви ніяк не пов'язане з первинним значенням. Назва походить з айнської мови (ソー・コッ — соо-коцу), що означає впадина, яку вирив водоспад, і вказує на те, що в бурхливих верхів'ях річки є велика кількість водоспадів. |
wikipedia |
33.Сірібецу (річка) |
|оригінальна_назва= Річка Сірібецу (яп. 尻別川, сірібецу ґава) — річка в Японії на острові Хоккайдо, що протікає по території округів Ібурі та Сірібесі й впадає в Японське море. За японською класифікацією належить до річок першого класу і є головною артерією однойменної річкової системи. Теперішнє написання назви ніяк не пов'язане з первинним значенням. Назва походить з айнської мови (シリ・ペッ — сір-пет), що означає просто гірська річка, і вказує на її шум, коли річка витікає з глибини країни. |
wikipedia |
34.Тесіо (річка) |
|оригінальна_назва= Річка Тесіо (яп. 天塩川, тесіо ґава) — річка в Японії в північній частині острова Хоккайдо, що протікає через три округи (Камікава, Румой та Соя) і впадає в Японське море. За японською класифікацією належить до річок першого класу і є головною артерією однойменної річкової системи. Теперішнє написання назви ніяк не пов'язане з первинним значенням. Назва походить з айнської мови (テッシ・オ・ペッ — тессі-о-пее), що означає річка, яка має рибні загати[en]. Колись в середній течії річки, в районі містечка Біфука (Повіт Накаґава), поблизу Онненай (яп. 恩根内), було багато рибних загат, складених із валунів, що перетинали річку. Згодом ці валуни прибрали під час робіт з очищення русла, бо вони заважали судноплавству. |
wikipedia |
35.Юбецу (річка) |
|оригінальна_назва= Річка Юбецу (яп. 湧別川, юбецу ґава) — річка в Японії на острові Хоккайдо, що протікає по території округу Охотськ і впадає в Охотське море. За японською класифікацією належить до річок першого класу і є головною артерією однойменної річкової системи. Джерело річки розташоване в повіті Момбецу на горі Тенґу, що лежить на південний захід від містечка Енґару, звідки вона тече на північний схід. На околиці містечка Юбецу (біля району Мінато) впадає в Охотське море. |
wikipedia |
36.Айнська кухня |
Айнська кухня — кухня одного з автохтонних етносів Японії, айнів. Кухня помітно відрізняється від кухні яматосців, «титульного етносу Японії». Наприклад, сире сашимі рідко подається в стравах айнів, які здебільшого використовують варіння, запікання та засолення для приготування риби та м'яса. Також на відміну від японської кухні, в традиційній айнській кухні не використовували місо, соєвий соус чи цукор, хоча ці приправи зустрічаються у сучасній кухні айнів.[1]:30 Більшість айнів сьогодні мешкає на острові Хоккайдо на півночі Японії, однак колись вони населяли більшість Курильських островів, південну половину острова Сахалін та частини північного острова Хонсю. |
wikipedia |
37.Червона ікра |
Черво́на ікра́ — ікра лососевих риб, таких як: горбуша, кета та ін. Червона ікра — цінний харчовий продукт, має високі смакові якості й відносно високу вартість, тому вважається делікатесом. |
wikipedia |
38.Горбуша |
Горбуша або рожевий лосось (Oncorhynchus gorbuscha) — вид міграційних риб родини лососевих (Salmonidae). Наукова назва виду — gorbuscha — походить від російської назви цієї риби горбуша. Це найменший та найпоширеніший вид тихоокеанських лососевих. Горбуша водиться в холодних водах, віддає перевагу температурі від 5,6 до 14,6 °С при оптимальній температурі в 10,1 °С. При температурі в 25,8 °С риба гине. Горбуша водиться в прибережних водах Тихого і Північного Льодовитого океанів, від річки Сакраменто в Північній Каліфорнії до річки Маккензі в Канаді і від річки Лена у Сибіру до Кореї. В Азії поширена аж до Хонсю на півдні. Свого часу горбуша була завезена у Великі озера і успішно там прижилася. Вона є єдиним видом лососевих, який успішно прижився в повністю прісноводному середовищі. У самих Великих озерах горбуша часто зустрічається в озері Верхньому і досить рідко — в озері Мічиган. Також непогано прижилася на Кольському півострові. |
wikipedia |
39.Allium ochotense |
Сибірська цибуля, гьоджа (Allium ochotense) — вид рослин з родини амарилісових (Amaryllidaceae); поширений на Далекому Сході Росії й Алеутських островах, на Корейському півострові, в північній і центральній Японії. Рослина до 80 см висотою. Цибулин по 1–2 на короткому кореневищі, 5–10 см завдовжки, довгасті, з бурими або сірувато-бурими сітчасто-волокнистими зовнішніми оболонками. Стебло гладке. Листків (1)2–3, завдовжки 12–22 см і 3–9 см ушир, довгасто-овальні або довгасті, на 3–7 см ніжках. Суцвіття кулясте або напівкулясте, багатоквіткове, 3.5–4 см у діаметрі. Оцвітина широко-дзвонова; листочки оцвітини жовтувато-білі або рожеві, 5–7 мм завдовжки, довгасті, тупі або загострені, зовнішні — на 1/3 або злегка коротші від внутрішніх. Коробочка обернено-серцеподібна, ≈ 4 мм завдовжки й 6 мм завширшки, коротша від оцвітини. 2n = 32[1] |
wikipedia |
40.Кета |
Ке́та і кета́[1] (Oncorhynchus keta) — прохідна риба роду тихоокеанських лососів. Довжина тіла до 1 м, важить до 14 кг. Кета входить в гирла річок блискучою, сріблясте забарвлення без плям («сріблянка»). Вгору по річках кета проходить шлях завдовжки до 3500 км. (Юкон, Амур), з швидкістю в середньому 47 кілометрів проходячи до 70-85 км за добу. При наближенні до нерестовищ змінюється колір і зовнішність риби. На боках з'являються лилові або малинові смуги («строката» або «напівзубатка»). Спина у самця стає більш горбатою. До часу нересту тіло кети сплющується, у самця сильно збільшуються зуби. Риба стає абсолютно чорною, з білуватим, не придатним в їжу м'ясом («зубатка»). Кета — цінна промислова риба; її засолюють, вона йде на балики, натуральні консерви; дає цінну червону ікру. Улови різко коливаються в різні роки. На запаси негативно впливає промисел в морі, що нераціонально ведеться Японією. |
wikipedia |
41.Панцирні |
Клас Панцирні або Хітони (Polyplacophora або Loricata) — виключно морські молюски, які живуть переважно на літоралі. Раніше панцирних об'єднували з безпанцирними у клас Боконервові (Amphineura). Усього відомо близько 1000 видів, з яких у Чорному морі є три види. Довжина тіла становить 0,4 см — 35 см. |
wikipedia |
42.Якіторі |
Якіторі (яп. 焼き鳥, букв. «смажена птиця») — японська страва зі шматочків курки (з нутрощами), підсмажених над жаром на бамбукових шампурах. Якіторі подають або лише з сіллю (інколи з лимонним соком), або з соусом «таре», який роблять з міріну, соєвого соусу і цукру. М'ясо поливають соусом і смажать до готовності, потім подають политим тим самим соусом. |
wikipedia |