1.Префектура Айті | ||||||
Префекту́ра А́йті (яп. 愛知県, あいちけん, МФА: [ai̯t͡ɕi̥ keɴ]?) — префектура в Японії, в регіоні Чюбу, Східномор'я. Розташована в центральній частині острова Хоншю, на узбережжі Тихого океану. Адміністративний центр префектури — Наґоя. Межує з префектурами Міє, Сідзуока, Ґіфу й Наґано. Заснована 1872 року на основі провінцій Оварі та Мікава. Площа становить 5165,04 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 7 415 267 осіб. Густота населення складала 1440 осіб/км². Основою економіки є автомобілебудування, машинобудування, комерція, посередницький бізнес, туризм. На території префектури розташовані Наґойський замок, святилище Ацута, місце битв при Окехадзамі, Наґашіно та інші численні історичні пам'ятки й місця. Батьківщина загальнонаціональних героїв-самураїв — Оди Нобунаґи, Тойотомі Хідейосі, Токуґави Ієясу, Като Кійомаси, Фукусіми Масанорі та інших. Формально поділяється на три регіони — Оварі, Західна Мікава і Східна Мікава. Перші два є найбільш заселеними і економічно розвиненими. В Оварі розміщений мегаполіс Наґоя, який часто називають «серединною столицею Японії». В Західній Мікаві розташована штаб-квартира компанії Тойота, одного з гігантів японського автомобілебудування. | ||||||
населення:7,495,199人[編集](推計人口、2022年12月1日)область:5,172.92km2(境界未定部分あり) | ||||||
wikipedia |
1.Неприпустима назва | ||||||
wikipedia | ||||||
2.Монастир Енряку | ||||||
Монасти́р Енря́ку або Енря́ку-д́зі (яп. 延暦寺, えんりゃくじ, МФА: [enɾʲaku d͡ʑi], «монастир епохи Енряку») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Тендай. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Сіґа, місто Оцу, квартал Сакамото-хон 4220. Монастирський титул — гора Хієй. Заснований 788 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Якусі. До цінних пам'яток належать Центральний храм (національний скарб Японії), храмова галерея (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Розташований на горі Хіей, на північ від стародавньої столиці Кіото. Один з найстаріших буддистських центрів країни. Був місцем навчання засновників багатьох релігійних діячів країни. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО. | ||||||
wikipedia |
3.Святилище Ацута | ||||||
Святи́лище А́цута (яп. 熱田神宮, あつたじんぐう, МФА: [at͡su̥ta d͡ʑinguː]) — синтоїстське святилище в Японії. Розташоване в районі Ацута міста Наґоя префектури Айті. За переказами засноване 113 року. Головний храм історичної провінції Оварі, найбільше святилище префектури. Центральне божество — меч Кусанаґі, одна із трьох священних реліквій Імператора Японії. Найбільше святилищне свято відбувається щороку 5 червня. | ||||||
wikipedia |
4.Замок Інуяма | ||||||
Замок Інуяма (яп. 犬山城 інуяма-дзе:) — замок в місті Інуяма, Японія. Розташований на пагорбі над річкою Кісо, по якій проходить межа префектур Айті і Гіфу. Замок Інуяма часто називають найстарішим з японських замків. Головну вежу замку внесено до списку національних скарбів Японії. | ||||||
wikipedia | ||||||
5.Замок Кійосу | ||||||
> | ||||||
wikipedia | ||||||
6.Комакі (гора) | ||||||
Гора́ Кома́кі (【小牧山】 こまきやま) — гора в Японії, на території міста Комакі префектури Айті. Розташовується у міському кварталі Хоріноучі. Висота — бл. 86 м. У 2-й половині XVI століття — місце розташування гірського замку Комакі[1]. 1584 року біля гори відбулася битва при Комакі-Наґакуте. У XVII — XIX століттях —володіння господарів уділу Оварі з дому Токуґава. 1872 року перетворена на префектурний парк. У 1889—1927 роках — повторно володіння дому Токуґава, після чого була подарована державі. З 1927 року — історична пам'ятка державного значення. 1967 року на вершині гори збудовано Історичний музей міста Комакі у вигляді замкової башти. | ||||||
wikipedia | ||||||
7.Замок Нагоя | ||||||
Замок Нагоя (яп. 名古屋城, なごやじょう, Нагоя дзьо) — замок у місті Нагоя, префектури Айті, Японія. Популярні назви — «Золотий замок» або «Замок золотих сяті». | ||||||
wikipedia |
8.Мейдзі-мура | ||||||
Мейдзі-мура (яп. 博物館明治村, хакубуцукан мейдзі-мура, музей "село Мейдзі") - музей просто неба у місті Інуяма, префектура Айті, Японія. Відкритий 18 березня 1965 року, містить пам'ятки архітектури періоду Мейдзі (1868-1912). Засновниками музею були Йосіро Танігуті (яп. 谷口吉郎) і Мотоо Цутікава (яп. 土川元夫)[2]. Власником музею є японська залізнична компанія Meitetsu. Найбільш відомою будовою музею є стара будівля готелю Імперіал[en], яка спочатку знаходилася в Токіо з 1923 по 1967 рік, після чого її було знесено, щоб звільнити місце для нового готелю. Будинок було реконструйовано американським архітектором Френком Райтом і поміщено на територію музею[3]. | ||||||
wikipedia |
9.Станція Наґоя | ||||||
Станція Наґоя (яп. 名古屋駅, なごやえき) — залізнична станція, розташована у Накамура-ку (район Накамура), місті Наґоя, префектурі Айті. Це найбільша у світі залізнична станція за площею поверху (446,000 кв.м., 4,800,000 кв.ф.), а також є штаб-квартирою Central Japan Railway Company (JR Central). | ||||||
wikipedia |
10.Рапана венозна | ||||||
Рапана венозна (Rapana venosa) — найбільший черевоногий молюск фауни України. Природний ареал охоплює моря Далекого Сходу. У 1947 році молюск вперше був знайдений у Чорному морі у Новоросійській бухті, куди потрапив скоріш за все з баластними водами кораблів. Після цього масово розселився по всій акваторії Чорного моря. Зустрічається також у Азовському морі. Також рапана заселила Середземне море, її окремі екземпляри знаходили у Егейському, Адріатичному морях, біля берегів Уругваю та США (Чесапікська затока)[1]. | ||||||
wikipedia | ||||||
11.Гохеймочі | ||||||
Гохеймочі — різновид мочі, який виготовляється в регіоні Тюбу в центральній Японії, зокрема в префектурах Наґано, Ґіфу та Айті, місцева кухня[1]. Це популярна їжа Японії, яка продається на придорожніх станціях, чайних на гірських перевалах, у ресторанах швидкого харчування, через Інтернет тощо.[2] У префектурі Наґано його було обрано як «Вибране нематеріальне народне культурне надбання префектури Наґано під назвою „Goheimochi“»[3]. | ||||||
wikipedia | ||||||
12.Тенмусу | ||||||
Тенму́су (яп. 天むす) — страва японської кухні, що складається з рисової кульки з темпурою десятиногих крабів[1][2], обгорнутої листком норі. Часом тенмусу входить до складу ланчу, що пропонується в бенто[3], спеціальних коробочках для їжі, які беруть з собою в подорожі, на роботу тощо. Страва тенмусу була винайдена в префектурі Міє[1], зараз тенмусу вважається типовою стравою для міста Нагоя.[1][2] | ||||||
wikipedia | ||||||
13.Хіцумабуші | ||||||
Хіцумабуші (яп. ひつまぶし, трансліт. Hitsumabushi) – місцева японська страва, що складається з тонко нарізаних кабаякі унаґі[en] на рисі. Хіцумабуші став поширеним у 1950-х роках, коли вугор, вирощений на фермах, став широко доступним[1]. Основний стиль полягає в тому, щоб той, хто їсть, розділив його в мисці з рисом. Першу порцію з’їдають як є; другу порцію поливають неґі, васабі, норі та/або міцубою. Третю порцію поливають даші або зеленим чаєм з іншими приправами, щоб зробити чадзуке[2] [3]. | ||||||
wikipedia |