Такі (Міє)
- англійська
- китайський
- корейська
- Іспанська
- Німецький
- італійська
- португальська
- французька
- російський
- українська
- Японський
| 1．Такі (Міє) | ||||||
| Та́кі (яп. 多気町, たきちょう, МФА: [takʲi̥ t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Такі префектури Міє. Розташоване в центральній частині префектури, на березі річки Мія. Отримало статус містечка 1955 року. Площа становить 103,17 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 15 392 осіб, густота населення — 149 осіб/км². | ||||||
| населення：1,740,933人[編集]（推計人口、2022年12月1日）область：5,774.41km2（境界未定部分あり） | ||||||
| wikipedia | ||||||
Такі (Міє)：храм
| 1．Неприпустима назва | ||||||
| wikipedia | ||||||
| 2．Монастир Енряку | ||||||
| Монасти́р Енря́ку або Енря́ку-д́зі (яп. 延暦寺, えんりゃくじ, МФА: [enɾʲaku d͡ʑi], «монастир епохи Енряку») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Тендай. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Сіґа, місто Оцу, квартал Сакамото-хон 4220. Монастирський титул — гора Хієй. Заснований 788 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Якусі. До цінних пам'яток належать Центральний храм (національний скарб Японії), храмова галерея (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Розташований на горі Хіей, на північ від стародавньої столиці Кіото. Один з найстаріших буддистських центрів країни. Був місцем навчання засновників багатьох релігійних діячів країни. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО. | ||||||
| wikipedia |
Такі (Міє)：святиня
| 3．Святилище Ісе | ||||||
| Координати: 34°27′18″ пн. ш. 136°43′33″ сх. д. / 34.45500000002777341° пн. ш. 136.72583333335776956° сх. д. / 34.45500000002777341; 136.72583333335776956 | ||||||
| wikipedia |
префектура Міє：острів
| 4．Камішіма | ||||||
| Камі-шіма — острів в центрі Японії що адміністративно є частиною міста Тоба префектури Міе. Найбільший з островів Тоба. Розташований в Бухті Іса. Назва перекладається як острів камі (сінтоїстського божества) через святиню Яцусіро Дзідзя. Має два храми та один молитовний дім. Раніше називався Каджіма. | ||||||
| wikipedia | ||||||
| 5．Сугашіма | ||||||
| Суґашіма (острів Суґа) — острів у центрі Японії, що адміністративно є частиною міста Тоба префектури Міє, Японія. Один з основних островів міста Тоба. Острів розташований в затоці Ісе біля східного узбережжя центральної частини острова Хонсю за 3 км на схід від острова Тошіджіма та на північному заході від острова Камішіма. Суґашіма є другим за величиною островом, після Тошіджіма, який входить до складу міста Тоба. Він розташований у межах національного парку Ісе-Шима. | ||||||
| wikipedia | ||||||
| 6．Тошіджіма | ||||||
| Тошіджіма — населений острів в центрі Японії, адміністративна частина міста Тоба префектури Міє. Найбільший з островів міста Тоба, розміщується в затоці Ісе, біля східного узбережжя острова Хонсю. Лежить за 2,5 км північно-східніше порту Тоба, складається з трьох поселень — Момоторі, Тоші й Тошівагу. Площа території — 6,98 км², окружність — 26,3 км. 80 % території острова перебуває під лісом, що визнаний пам'яткою природи. Навколо розташовані безлюдні острови Козукумідзіма, Озукумідзіма, Онакаямадзіма, Тобісіма, Укісіма, Ушидзіма. Основними галузями промисловості є рибальство та туризм. Острів сполучається морським транспортом з портами Ваго, Момоторічо, Садамаха; рейси муніципальним лайнером здійснюються 8-10 разів щоденно[1]. | ||||||
| wikipedia |
префектура Міє：Спеціальні продукти
| 7．Тенмусу | ||||||
| Тенму́су (яп. 天むす) — страва японської кухні, що складається з рисової кульки з темпурою десятиногих крабів[1][2], обгорнутої листком норі. Часом тенмусу входить до складу ланчу, що пропонується в бенто[3], спеціальних коробочках для їжі, які беруть з собою в подорожі, на роботу тощо. Страва тенмусу була винайдена в префектурі Міє[1], зараз тенмусу вважається типовою стравою для міста Нагоя.[1][2] | ||||||
| wikipedia | ||||||
| 8．Хіцумабуші | ||||||
| Хіцумабуші (яп. ひつまぶし, трансліт. Hitsumabushi) – місцева японська страва, що складається з тонко нарізаних кабаякі унаґі[en] на рисі. Хіцумабуші став поширеним у 1950-х роках, коли вугор, вирощений на фермах, став широко доступним[1]. Основний стиль полягає в тому, щоб той, хто їсть, розділив його в мисці з рисом. Першу порцію з’їдають як є; другу порцію поливають неґі, васабі, норі та/або міцубою. Третю порцію поливають даші або зеленим чаєм з іншими приправами, щоб зробити чадзуке[2] [3]. | ||||||
| wikipedia | ||||||
| 9．Лимон Мейєра | ||||||
| Citrus × meyeri, лимон Мейєра (кит.: 梅爾檸檬; піньїнь: méiěr níngméng),[1] це гібрид цитрусових фруктів, родом із Китаю. Це не лимон, а гібрид цитрону та мандарину/помело[2]. Дорослі дерева мають від 2 до 3 м висоти з темно-зеленим блискучим листям. Квіти ароматні, білі з фіолетовою основою. Плід округліший за справжній лимон, темно-жовтий із легким помаранчевим відтінком у дозрілому стані та має солодший, менш кислий смак, від 2 до 3 pH. | ||||||
| wikipedia |