| 1．Монастир Хоккі |
| Монасти́р Хо́ккі або Хо́ккі-дзі (яп. 法起寺, ほっきじ, МФА: [hok̚.kʲi d͡ʑi], «монастир заснування Закону») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Сьотоку. Розташований за адресою: префектура Нара, містечко Ікаруґа, квартал Окамото 1873. Монастирський титул — гора Окамото[1]. Заснований 638 року. Головною святинею монастиря є статуя одинадцятиликої Каннон. До цінних пам'яток належать триярусна пагода (національний скарб Японії) і статуя бодгісаттви, що стоїть (важлива культурна пам'ятка Японії). Один з семи великих монастирів, які були засновані Принцом Сьотоку. З 1993 року зарахований до Світової спадщини ЮНЕСКО, як «пам'ятник буддійської культури».
|
| wikipedia |
| 2．Монастир Хорю |
| Монасти́р Хорю́ або Хорю́дзі (яп. 法隆寺, ほうりゅうじ, МФА: [hoːɾʲuː d͡ʑi], «монастир вируючого Закону») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Шьотоку. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Нара, містечко Ікаруґа, квартал Хорюдзі-Яманоуті 1-1. Заснований 607 року. Головною святинею монастиря є будда Шак'ямуні. До цінних пам'яток належать золотий храм (національний скарб Японії), п'ятиярусна пагода (національний скарб Японії), палац снів (національний скарб Японії), середні ворота з охоронцями (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Центральний архітектурний ансамбль монастиря є найдавнішою дерев'яною спорудою світу. 1993 році занесений до світової спадщини ЮНЕСКО та Національних скарбів Японії. До 1950 року належав секті Хоссо.
|
| wikipedia |
| 3．Неприпустима назва |
|
| wikipedia |
| 4．Ганго-дзі |
| Координати: 34°40′41″ пн. ш. 135°49′53″ сх. д. / 34.678111° пн. ш. 135.83139° сх. д. / 34.678111; 135.83139
|
| wikipedia |
| 5．Тосьодайдзі |
| Координати: 34°40′32″ пн. ш. 135°47′05″ сх. д. / 34.67558611113877731° пн. ш. 135.784833333357767060° сх. д. / 34.67558611113877731; 135.784833333357767060
|
| wikipedia |
| 6．Монастир Тодай |
| Монастир То́дай або То́дай-дзі (яп. 東大寺, とうだいじ, МФА: [toːdai̯ d͡ʑi], «великий монастир сходу») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Кеґон. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Нара, Нара, квартал Дзосі 406-1. Монастирський титул — відсутній. Заснований 758 року. Головною святинею монастиря є статуя Бірусяни (національний скарб Японії). До цінних пам'яток належать золотий храм (національний скарб Японії), південні великі ворота (національний скарб Японії), середні ворота (важлива культурна пам'ятка Японії), статуї кам'яних левів (важлива культурна пам'ятка Японії). Один з «Семи великих монастирів Південної столиці». Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії.
|
| wikipedia |
| 7．Монастир Якусі |
| Монасти́р Я́кусі або Я́кусі-дзі́ (яп. 薬師寺, やくしじ, МФА: [jaku̥ɕi d͡ʑi], «монастир будди-цілителя») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Хоссо. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Нара, місто Нара, квартал Нісінокьо 457. Монастирський титул — відсутній. Заснований 680 року. Головною святинею монастиря є статуя-триптих будди Якусі (національний скарб Японії). До цінних пам'яток належать східна ступа (національний скарб Японії), південні ворота (важлива культурна пам'ятка Японії) статуя принца Оцу (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії.
|
| wikipedia |
| 8．Монастир Кофуку |
| Монасти́р Ко́фуку або Кофу́ку-дзі́ (яп. 興福寺, こうふく, МФА: [koːɸuku d͡ʑi], «монастир великого щастя») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Хоссо. Головний монастир секту. Розташований за адресою: префектура Нара, місто Нара, квартал Ноборі-одзі 48. Монастирський титул — відсутній. Заснований 669 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Шак'ямуні. До цінних пам'яток належать п'ятиярусна пагода (національний скарб Японії), статуя сидячого будди Міроку (національний скарб Японії), південний круглий храм (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Один з «Семи великих монастирів Південної столиці». Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії.
|
| wikipedia |
| 9．Секта Сьотоку |
| Се́кта Шьото́ку (яп. 聖徳宗, しょうとくしゅう, МФА: [ɕoːtoku ɕuː]) — буддистська секта в Японії. Відгалуження йогачари. Відокремилася від секти Хоссо 1950 року. Зареєстрована 1952 року. Названа на честь легендарного діяча старовини — принца Шьотоку. Головний осередок секти — монастир Хорю в містечку Ікаруґа. Володіє 29 монастирями по всій Японії. Нараховує декілька тисяч послідовників.
|
| wikipedia |
| 10．Сьосоїн |
| Сьо́соїн (яп. 正倉院, しょうそういん) — загальна назва трьох комор на підпорах, розташованих на північному заході від Зали Великого Будди монастиря Тодайдзі в місті Нара префектури Нара, в Японії. З 8 століття виконують функцію скарбниці Імператорського дому Японії та монастиря Тодайдзі.
|
| wikipedia |
| 12．Со (продукт) |
| Со (яп. 蘇) — продукт із молока, який виробляли в Японії між VII та X століттями[1]. Йдеться про затверділі молочні пінки. Має легкий смак, подібний на смак кисломолочного сиру. Со використовували як ліки та як пожертву для богів. Перша згадка належить до епохи імператора Момму (697—707 рр.). Со вважався лікувальним продуктом, тому за його виробництво відповідало аптекарське відомство[ja] міністерства імператорського господарства[en]. Спосіб приготування со описаний в Енґісікі, адже його підносили імператорам як подарунок. |
| wikipedia |
| 13．Фунчоза |
| Фунчоза, лонгкоу, целофанова локшина[1] (дунг. финтьози II-I-II, финтьор II- I (粉條 子, 粉條 兒), кит. трад. 粉絲, спр. 粉丝, піньїнь: fěnsī, акад. феньси, повсякденні назви — «скляна, крохмальна, китайська локшина») — страва китайської, корейської, японської та інших азійських кухонь, яка готується з сухої локшини (т. зв. скляна локшина) з приправами з маринованого перцю і джусаю, моркви, редьки, цибулі та інших овочів. Подається в гарячому або холодному вигляді. Також може подаватися з грибами або з м'ясом (що характерно для корейської закуски чапчхе). |
| wikipedia |
| 14．Сомен (локшина) |
| Сомен (яп. 素麺), сомйон (кор. 소면), чи суміан (спрощене китайське письмо: 素面, традиційне китайське письмо: 素麵) — дуже тонка локшина зроблена з пшеничного борошна, менше ніж 1,3 мм у діаметрі. В Китаї також називається ґуаміан (спрощене китайське письмо: 挂面, традиційне китайське письмо: 掛麵). Вона широко використовується у різних кухнях Східної Азії. Найпоширеніший приклад — японський сомен, локшина яку зазвичай подають холодною з соєвим соусом та соусом-дипом[1] з дасі, подібно до локшини морі-соба (盛り蕎麦). Різниця між соменем та іншою тонкою японською локшиною, хіямуґі (冷 麦), полягає в тому, що хіямугі отримують за рахунок нарізання ножем, а сомен витончують розтягуючи тісто. Тісто розтягують за допомогою рослинної олії, а потім сушать на повітрі. Коли сомен подають теплим в супі (зазвичай взимку), японською його називають нюмен (煮 麺). Сомен зазвичай містить багато натрію[2]. |
| wikipedia |
| 15．Варабімочі |
| Варабімочі (яп. 蕨餅, варабі-мочі) — японський желеподібний кондитерський виріб, зроблений з рисового борошна змішаного з водою і крохмалем з картоплі чи папороті і покритий або змочений в кінако (солодкі тости з соєвого борошна), також дуже популярним покриттям для варабімочі є порошок кориці чи тертий зелений чай. Відрізняється від справжнього мочі, зробленого з клейкого рису. Досить популярний у літній час, особливо в регіонах Кансай і Окінава, і часто продаються з фургонів, які схожі на фургони з морозивом у західних країнах. |
| wikipedia |
