Осореяма [2][3] (яп. 恐山 Осоре-дзан, Осоре-яма) — діючий стратовулкан, розташований на півострові Сімо-Кіта в японської префектурі Аоморі (північна частина острова Хонсю). Одна з трьох священних гір в японській міфології. Є частиною розташованого на півострові національного парку. Висота вершини становить 879 метрів. В даний час вулкан є слабо активним — останнє виверження відбулося близько 1787 року. Назва буквально означає «гора страху». | ||||||
![]() |
Тюсондзі (яп. 中尊寺, ちゅうそんじ, «монастир Центрального будди»[1]) — буддистський монастир в Японії, в містечку Хіраїдзумі префектури Івате. Головний осередок секти Тендай у регіоні Тохоку. Національний скарб Японії. | ||||||
![]() |
Тюсондзі (яп. 中尊寺, ちゅうそんじ, «монастир Центрального будди»[1]) — буддистський монастир в Японії, в містечку Хіраїдзумі префектури Івате. Головний осередок секти Тендай у регіоні Тохоку. Національний скарб Японії. | ||||||
![]() |
Усіку Дайбуцу (яп. 牛久大仏) — статуя Будди, що знаходиться в японському місті Усіку в префектурі Ібаракі. Назва Усіку Дайбуцу з японської мови перекладається як «Великий Будда з Усіку». Ця статуя Будди є справжнім шедевром мистецтва і живим втіленням досягнень сучасної інженерної думки. Усіку Дайбуцу є третьою в світі за величиною статуєю Будди (заввишки 120 м). Вона стоїть як окрема споруда в невеликому парку Аркадія. Була збудована на честь Сінрана, засновника школи Дзьодо-сінсю (яп. 浄土 真宗) або «Істинної школи Чистої Землі». | ||||||
![]() |
Монасти́р Дзенко́ або Дзенко́-джі (яп. 善光寺, ぜんこうじ, МФА: [d͡zenkoː d͡ʑi], «монастир доброго світла») — буддистський монастир в Японії. Не належить жодній секті, є самостійною буддистською організацією. Розташований за адресою: префектура Наґано, місто Наґано, квартал Мотодзен 491. Монастирський титул — гора Дзьоґаку[1]. Заснований 644 року. Головною святинею монастиря є бронзова статуя-триптих будди Аміди (важлива культурна пам'ятка Японії). До цінних пам'яток належать головний храм (національний скарб Японії) і головні ворота. | ||||||
![]() |
Монасти́р Сенсо́ або Сенсо́-дзі (яп. Сенсодзі, МФА: [sensoː d͡ʑi], «монастир мілкої трави») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Сьоканнон. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Токіо, район Тайто, квартал Асакуса 2—3—1. Монастирський титул — гора Золотого дракона[1]. Заснований 628 року. Головною святинею монастиря є статуя бодгісаттви Каннон. До цінних пам'яток належать Лотосова сутра (національний скарб Японії), ворота Нітен (важлива культурна пам'ятка Японії). Найстаріший буддистський монастир на території Токіо. До Другої світової війни належав секті Тендай. У 17 — 19 століттях був місцем офіційних молебнів сьоґунату Токуґава. | ||||||
![]() |
Ейхейдзі (яп. 永平寺) — буддійський храм, розташований в горах області Етідзен, Фукуї, Японія. Храм є центром буддійської школи Сото. Заснований в 1243 році Доґеном. | ||||||
![]() |
Монасти́р Дзенко́ або Дзенко́-джі (яп. 善光寺, ぜんこうじ, МФА: [d͡zenkoː d͡ʑi], «монастир доброго світла») — буддистський монастир в Японії. Не належить жодній секті, є самостійною буддистською організацією. Розташований за адресою: префектура Наґано, місто Наґано, квартал Мотодзен 491. Монастирський титул — гора Дзьоґаку[1]. Заснований 644 року. Головною святинею монастиря є бронзова статуя-триптих будди Аміди (важлива культурна пам'ятка Японії). До цінних пам'яток належать головний храм (національний скарб Японії) і головні ворота. | ||||||
![]() |
Монасти́р Енря́ку або Енря́ку-д́зі (яп. 延暦寺, えんりゃくじ, МФА: [enɾʲaku d͡ʑi], «монастир епохи Енряку») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Тендай. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Сіґа, місто Оцу, квартал Сакамото-хон 4220. Монастирський титул — гора Хієй. Заснований 788 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Якусі. До цінних пам'яток належать Центральний храм (національний скарб Японії), храмова галерея (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Розташований на горі Хіей, на північ від стародавньої столиці Кіото. Один з найстаріших буддистських центрів країни. Був місцем навчання засновників багатьох релігійних діячів країни. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО. | ||||||
![]() |
Монасти́р Енря́ку або Енря́ку-д́зі (яп. 延暦寺, えんりゃくじ, МФА: [enɾʲaku d͡ʑi], «монастир епохи Енряку») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Тендай. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Сіґа, місто Оцу, квартал Сакамото-хон 4220. Монастирський титул — гора Хієй. Заснований 788 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Якусі. До цінних пам'яток належать Центральний храм (національний скарб Японії), храмова галерея (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Розташований на горі Хіей, на північ від стародавньої столиці Кіото. Один з найстаріших буддистських центрів країни. Був місцем навчання засновників багатьох релігійних діячів країни. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО. | ||||||
![]() |
Монасти́р Енря́ку або Енря́ку-д́зі (яп. 延暦寺, えんりゃくじ, МФА: [enɾʲaku d͡ʑi], «монастир епохи Енряку») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Тендай. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Сіґа, місто Оцу, квартал Сакамото-хон 4220. Монастирський титул — гора Хієй. Заснований 788 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Якусі. До цінних пам'яток належать Центральний храм (національний скарб Японії), храмова галерея (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Розташований на горі Хіей, на північ від стародавньої столиці Кіото. Один з найстаріших буддистських центрів країни. Був місцем навчання засновників багатьох релігійних діячів країни. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО. | ||||||
![]() |
Монасти́р Ні́нна або Ні́нна-джі́ (яп. 仁和寺, にんなじ, МФА: [ɲin̚.na d͡ʑi], «монастир років Нінна») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Шінґон-Омура. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Кіото, місто Кіото, район Укьо, квартал Омуро-Оучі 33. Монастирський титул — гора Оучі[1]. Заснований 888 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Аміди. До цінних пам'яток належать золотий храм (національний скарб Японії), п'ятиярусна пагода (важлива культурна пам'ятка Японії). Був помешканням Імператора Уди після зречення від престолу й постригу у ченці. Відтоді називався палацом Омуро́. Століттями керувався настоятелями, що призначалися з числа Імператорських принців Імператорського дому Японії. Під час громадянської війни 1467—1477 років втратив всі культові споруди. Відреставрований в середині 17 століття. Головний храм — колишня Мала тронна зала Імператорського палацу, перенесена на нове місце 1647 року. 1994 року занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в Японії. | ||||||
![]() |
Монасти́р Рьо́ан або Рьо́ан-дзі (яп. 龍安寺, МФА: [ɾʲo.an d͡ʑi], «монастир дракона, що спочиває») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Ріндзай. Розташований за адресою: префектура Кіото, місто Кіото, район Укьо, квартал Ґорьо-Сімо 13. Монастирський титул — гора Великої хмари[1]. Заснований 1450 року. Головною святинею монастиря є будда Шак'ямуні. До цінних пам'яток належать келії (важлива культурна пам'ятка Японії), повість «Тайхокі» (важлива культурна пам'ятка Японії), сад каменів (важлива культурна пам'ятка Японії). Входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. | ||||||
![]() |
Монасти́р Хонно́ (【本能寺】 ほんのうじ, Хоннō-джі, «монастир Основних можливостей») — буддистський монастир в Японії, в місті Кіото. Належить гілці Хоммон секти Лотоса (Нічірен-буддизм)[1]. Розташовується в кіотському районі Накаґьо, кварталі Терамачі. Один із 21 монастирів лотосівської секти в Кіото. Головна святиня — три буддистські скарби (мандала десяти світів)[1]. Заснований 1415 року ченцем Нічірю як монастир Хонно (【本応寺】) в кварталі Санкен[1]. 1433 року перенесений до кварталу Роккаку-Омія й переменований на сучасну назву[1]. 1536 року, під час смути Тембун, спалений воїнами-ченцями з монастиря Енряку на горі Хієй, що були опонентами лотосівців[1]. 1545 року побудований наново столичними вірянами у кварталі Мото-Хонноджі Мінамі[1]. В 2-й половині XVI століття — один із найбільших релігійних центрів секти у Нижньому Кіото; мав бл. 30 будівель і міцні фортифікації[1]. У 1579-1582 роках використовувався магнатом Одою Нобунаґою як столична резиденція. 1582 року згорів вдруге внаслідок заколоту Акечі Міцухіде проти Нобунаґи[1][2]. У 1589—1592 роках перенесений до кварталу Терамачі. 1788 року згорів втретє під час Великої кіотської пожежі. Відбудований 1840 року, але згорів знову в результаті інциденту біля імператорських воріт. Сучасний монастир був відбудований 1928 року. Відтоді має лише головний храм і ворота. На території монастиря розміщено мавзолей на честь князя Нобунаґи. | ||||||
Монасти́р Тіо́н або Тіо́н-і́н (яп. 知恩院, ちおんいん, МФА: [t͡ɕi.oɴ iɴ], «монастир мудрої вдячності») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Дзьодо. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Кіото, місто Кіото, районі Хіґасіма, квартал Рінка 400. Монастирський титул — Квітчаста вершина[1]. Заснований 1175 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Аміда і засновника Хонена. До цінних пам'яток належать головний храм (національний скарб Японії), головні ворота (національний скарб Японії), картина «пришестя Аміди» (національний скарб Японії), «Ілюстрований життєпис святого Хонена» (національний скарб Японії), келії (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Розбудований 1234 року. Був поминальним монастирем матері сьоґуна Токуґави Ієясу. Відреставрований після пожежі 1633 року сьоґуном Токуґавою Ієміцу. | ||||||
![]() |
Координати: 34°58′32″ пн. ш. 135°46′25″ сх. д. / 34.975707000028° пн. ш. 135.77367600002776271° сх. д. / 34.975707000028; 135.77367600002776271 | ||||||
![]() |
Монасти́р Кадзю́ або Кадзю́-дзі́ (яп. 勧修寺, かじゅうじ, МФА: [kad͡ʑuː d͡ʑi]) — буддистський монастир в Японії. Належить секті Сінґон-Ямасіна. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Кіото, місто Кіото, район Ямасіна, мікрорайон Кандзюдзі, квартал Ніодо 27-6. Монастирський титул — гора Черепашачого панцира[1]. Заснований 900 року. Головною святинею монастиря є статуя тисячорукої Каннон. До цінних пам'яток належать монастирський кабінет (важлива культурна пам'ятка Японії), настінні розписи (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. | ||||||
Антайдзі (яп. Antai-ji/安泰寺) — храм дзен-буддистської школи Сото-сю. Розташований у місті Сінонсен, округ Міката, на півночі префектури Хьоґо, у Японії. Займає 50 гектарів у горах, неподалік від національного парку Сан'їн-Каїган біля Японського моря. Храм приймає відвідувачів у літні місяці, взимку — недоступний. | ||||||
![]() |
Монасти́р Хо́ккі або Хо́ккі-дзі (яп. 法起寺, ほっきじ, МФА: [hok̚.kʲi d͡ʑi], «монастир заснування Закону») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Сьотоку. Розташований за адресою: префектура Нара, містечко Ікаруґа, квартал Окамото 1873. Монастирський титул — гора Окамото[1]. Заснований 638 року. Головною святинею монастиря є статуя одинадцятиликої Каннон. До цінних пам'яток належать триярусна пагода (національний скарб Японії) і статуя бодгісаттви, що стоїть (важлива культурна пам'ятка Японії). Один з семи великих монастирів, які були засновані Принцом Сьотоку. З 1993 року зарахований до Світової спадщини ЮНЕСКО, як «пам'ятник буддійської культури». | ||||||
![]() |
Монасти́р Хорю́ або Хорю́дзі (яп. 法隆寺, ほうりゅうじ, МФА: [hoːɾʲuː d͡ʑi], «монастир вируючого Закону») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Шьотоку. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Нара, містечко Ікаруґа, квартал Хорюдзі-Яманоуті 1-1. Заснований 607 року. Головною святинею монастиря є будда Шак'ямуні. До цінних пам'яток належать золотий храм (національний скарб Японії), п'ятиярусна пагода (національний скарб Японії), палац снів (національний скарб Японії), середні ворота з охоронцями (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Центральний архітектурний ансамбль монастиря є найдавнішою дерев'яною спорудою світу. 1993 році занесений до світової спадщини ЮНЕСКО та Національних скарбів Японії. До 1950 року належав секті Хоссо. | ||||||
![]() |
Координати: 34°40′41″ пн. ш. 135°49′53″ сх. д. / 34.678111° пн. ш. 135.83139° сх. д. / 34.678111; 135.83139 | ||||||
![]() |
Координати: 34°40′32″ пн. ш. 135°47′05″ сх. д. / 34.67558611113877731° пн. ш. 135.784833333357767060° сх. д. / 34.67558611113877731; 135.784833333357767060 | ||||||
![]() |
Монастир То́дай або То́дай-дзі (яп. 東大寺, とうだいじ, МФА: [toːdai̯ d͡ʑi], «великий монастир сходу») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Кеґон. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Нара, Нара, квартал Дзосі 406-1. Монастирський титул — відсутній. Заснований 758 року. Головною святинею монастиря є статуя Бірусяни (національний скарб Японії). До цінних пам'яток належать золотий храм (національний скарб Японії), південні великі ворота (національний скарб Японії), середні ворота (важлива культурна пам'ятка Японії), статуї кам'яних левів (важлива культурна пам'ятка Японії). Один з «Семи великих монастирів Південної столиці». Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії. | ||||||
![]() |
Монасти́р Я́кусі або Я́кусі-дзі́ (яп. 薬師寺, やくしじ, МФА: [jaku̥ɕi d͡ʑi], «монастир будди-цілителя») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Хоссо. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Нара, місто Нара, квартал Нісінокьо 457. Монастирський титул — відсутній. Заснований 680 року. Головною святинею монастиря є статуя-триптих будди Якусі (національний скарб Японії). До цінних пам'яток належать східна ступа (національний скарб Японії), південні ворота (важлива культурна пам'ятка Японії) статуя принца Оцу (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії. | ||||||
![]() |
Монасти́р Ко́фуку або Кофу́ку-дзі́ (яп. 興福寺, こうふく, МФА: [koːɸuku d͡ʑi], «монастир великого щастя») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Хоссо. Головний монастир секту. Розташований за адресою: префектура Нара, місто Нара, квартал Ноборі-одзі 48. Монастирський титул — відсутній. Заснований 669 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Шак'ямуні. До цінних пам'яток належать п'ятиярусна пагода (національний скарб Японії), статуя сидячого будди Міроку (національний скарб Японії), південний круглий храм (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Один з «Семи великих монастирів Південної столиці». Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії. | ||||||
![]() |
Се́кта Шьото́ку (яп. 聖徳宗, しょうとくしゅう, МФА: [ɕoːtoku ɕuː]) — буддистська секта в Японії. Відгалуження йогачари. Відокремилася від секти Хоссо 1950 року. Зареєстрована 1952 року. Названа на честь легендарного діяча старовини — принца Шьотоку. Головний осередок секти — монастир Хорю в містечку Ікаруґа. Володіє 29 монастирями по всій Японії. Нараховує декілька тисяч послідовників. | ||||||
![]() |
Сьо́соїн (яп. 正倉院, しょうそういん) — загальна назва трьох комор на підпорах, розташованих на північному заході від Зали Великого Будди монастиря Тодайдзі в місті Нара префектури Нара, в Японії. З 8 століття виконують функцію скарбниці Імператорського дому Японії та монастиря Тодайдзі. | ||||||
![]() |
Монасти́р Йо́мей або Йо́мей-дзі́ (яп. 永明寺, ようめいじ, МФА: [joːmeː d͡ʑi], «монастир вічного світла») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Сото. Розташований за адресою: префектура Сімане, містечко Цувано, Ґота-ґуті 107. Монастирський титул — гора Какуо[1]. Заснований 1420 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Шак'ямуні. Протягом 17 — 19 століття використовувався як усипальниця роду Камей, володарів автономного уділу Цувано. Двічі страждав від пожеж. Капітально відремонтований 1729 року. На території монастиря розташовані могили самурайського полководця Сакадзакі Наоморі та письменника Морі Оґая. | ||||||
Сьофуку-дзі (яп. 聖福寺) — дзен-буддійський храм в районі Хаката-ку міста Фукуока, в Японії. | ||||||
![]() |
Координати: 36°45′33″ пн. ш. 139°35′55″ сх. д. / 36.75916666669477451° пн. ш. 139.5986111111377568° сх. д. / 36.75916666669477451; 139.5986111111377568 | ||||||
![]() |
Святи́лище А́цута (яп. 熱田神宮, あつたじんぐう, МФА: [at͡su̥ta d͡ʑinguː]) — синтоїстське святилище в Японії. Розташоване в районі Ацута міста Наґоя префектури Айті. За переказами засноване 113 року. Головний храм історичної провінції Оварі, найбільше святилище префектури. Центральне божество — меч Кусанаґі, одна із трьох священних реліквій Імператора Японії. Найбільше святилищне свято відбувається щороку 5 червня. | ||||||
Координати: 34°27′18″ пн. ш. 136°43′33″ сх. д. / 34.45500000002777341° пн. ш. 136.72583333335776956° сх. д. / 34.45500000002777341; 136.72583333335776956 | ||||||
Сьокадо Сьодзьо (1582 — 14 жовтня 1639) — японський художник, каліграф, поет, майстер чайної церемонії кінця періоду Адзуті-Момояма і початку періоду Едо. | ||||||
Святилище Камо (яп.賀茂神社 - камо дзіндзя) — один з найстародавніших синтоїстських релігійних комплексів Японії, що розташований на півночі міста Кіото. На сьогодні складається з двох святилищ — Каміґамо (上鴨神社) та Сімоґамо (下鴨神社). Обидва вшановують бога грому, якому присвячене травневе свято аої мацурі. Воно супроводжується процесіями між двома святилищами, кінськими перегонами та стрілянням з лука верхи на конях (ябусаме). Наряду з іншими релігійними спорудами міста Кіото, святилища зараховані до Світової спадщини ЮНЕСКО. | ||||||
![]() |
Координати: 35°00′13″ пн. ш. 135°46′42″ сх. д. / 35.00364500002777390° пн. ш. 135.77852900002775982° сх. д. / 35.00364500002777390; 135.77852900002775982 | ||||||
![]() |
Сумійосі тайся (яп. 住吉大社), або Велике святилище Сумійосі — святилище синто, що знаходиться в м. Осака, район Сумійосі. Одне з найстаріших святилищ синто, головне святилище (сохонся) всіх святилищ Сумійосі, яких у Японії нараховується 2300. Значиться у списку «Енґісікі»; в добу Хейан входило до 12 головних святилищ синто. | ||||||
![]() |
Касуга тайся (яп. 春日大社) — синтоїстське святилище в Нарі, Японія. | ||||||
![]() |
За́мок Мацумае (яп. 松前城) — розташований в містечку Мацумае на острові Хоккайдо, Японія. Він був володінням (ханом) роду Мацумае. | ||||||
![]() |
Замок Таґа (яп. 多賀城, たがじょう, таґа-дзьо або таґа-но-кі) — фортеця-городище 8 — 11 століть в Японії, створена як передовий фортпост у провінції Муцу, на півночі острова Хонсю, для пацифікації місцевих племен еміші. | ||||||
За́мок А́кіта (яп. 秋田城, трансліт. あきたじょう, латиніз. akʲi̥ta no d͡ʑoː) — фортеця-городище 8 — 11 століть в Японії, створена як передовий фортпост у провінції Дева, на півночі острова Хонсю, для пацифікації місцевих племен еміші. | ||||||
![]() |
За́мок Міто́ (яп. 水戸城, みとじょう, МФА: [mʲito d͡ʑoː]) — замок в Японії, в місті Міто префектури Ібаракі. Існував протягом 12 — 19 століття. Розташовувався на 30-метровому пагорбі. Заснований між 1190—1198 роками самурайським володарем Дайдзьо Сукемото. До 17 століття належав роду Сатаке, володарям провінції Хітаті. Після 1600 року перейшов до роду Токуґава. Протягом 1603—1868 років був резиденцією мітоської гілки цього роду. 1871 року ліквідований в результаті адміністративної реформи. Збереглися лише земляні вали, рови та руїни воріт. На території колишнього замку розміщено адміністративні будівлі та школа. Частина замку відведена під префектурний парк. | ||||||
![]() |
За́мок Міто́ (яп. 水戸城, みとじょう, МФА: [mʲito d͡ʑoː]) — замок в Японії, в місті Міто префектури Ібаракі. Існував протягом 12 — 19 століття. Розташовувався на 30-метровому пагорбі. Заснований між 1190—1198 роками самурайським володарем Дайдзьо Сукемото. До 17 століття належав роду Сатаке, володарям провінції Хітаті. Після 1600 року перейшов до роду Токуґава. Протягом 1603—1868 років був резиденцією мітоської гілки цього роду. 1871 року ліквідований в результаті адміністративної реформи. Збереглися лише земляні вали, рови та руїни воріт. На території колишнього замку розміщено адміністративні будівлі та школа. Частина замку відведена під префектурний парк. | ||||||
![]() |
Замок Едо (яп. 江戸城, えどじょう, МФА: [edo d͡ʑoː]) — японський замок, також відомий як замок Тійода. Цей рівнинний замок побудований у 1457 самурайським полководцем Отою Доканом на місці укріпленої садиби роду Едо на північному березі Токійської затоки. Сьогодні Едоський замок є частиною імператорської резиденції у Токіо. | ||||||
![]() |
Замок Одавара (яп. 小田原城) — середньовічний за́мок у місті Одавара, префектура Канаґава, Японія. Замок був резиденцією кількох магнатів в період Муроматі. | ||||||
![]() |
Замок Маруока (яп. 丸岡城 маруока-дзьо) — замок в префектурі Фукуї, Японія. | ||||||
![]() |
Замок Мацумото (яп. 松本城, мацумото-дзьо) — замок у місті Мацумото, префектури Наґано, Японія. Популярна назва "замок ворона" (яп. 烏城, удзьо). Збудований у 1593 — 1594 роках Ісікавою Кадзумасою на місці форту родів Оґасавара і Такеда. Впродовж періоду Едо слугував основною резиденцією даймьо Мацумото-хан. Після реставрації Мейдзі, у 1872 році був проданий з аукціону. У 1952 році був занесений до списку Національних скарбів Японії. Сьогодні служить як музей і приклад японського замкової архітектури періодів Адзуті-Момояма й Едо. Разом із замками Кумамото і Хімедзі входить до "трьох видатних замків Японії". | ||||||
![]() |
Замок Івамура (яп. 岩村城 івамура-дзьо:) — замок, розташований в провінції Міно, в місті Івамура, округ Ена, префектура Гіфу. Заснований у 1185 році. Зруйнований у 1871 році. | ||||||
![]() |
За́мок Ґі́фу (【岐阜城】 ぎふじょう) — японський гірський замок у провінції Міно (сучасна префектура Ґіфу, місто Ґіфу, гора Кінка)[2]. Розташовувався на горі Інаба (бл. 329 м; сучасна назва — гора Кінка), на березі річки Наґара[2]. Збудований у XIII столітті. Біля підніжжя замокової гори було збудоване призамкове містечко Інокучі — сучасне місто Ґіфу. У 1533—1567 роках — резиденція самурайського дому Сайто (Сайто Досана, Сайто Йошітацу та Сайто Тацуокі)[2]. 1567 року захоплений військами магната Оди Нобунаґи, національного героя Японії. [3]. Його резиденція у 1567—1576 роках[2]. Згодом належав полководцям Оді Нобутаді (з 1576), Оді Нобутаці (з 1582), Ікеді Мотосуке (з 1583), Ікеді Терумасі (з 1584), Тойотомі Хідецуґу (з 1591) й Оді Хіденобу (1592—1600)[2]. Ліквідований у 1600—1601 роках, після Секіґахарської битви. 1956 року на вершині гори збудовано бутафорську головну замкову башту із залізобетону та замковий музей, до яких веде канатна дорога. Інші назви — гірський замок Інаба (【稲葉山城】 いなばやまじょう), замок Інабаяма; замок Інокучі (【井ノ口城】 いのくちじょう)[2]. | ||||||
![]() |
Замок Інуяма (яп. 犬山城 інуяма-дзе:) — замок в місті Інуяма, Японія. Розташований на пагорбі над річкою Кісо, по якій проходить межа префектур Айті і Гіфу. Замок Інуяма часто називають найстарішим з японських замків. Головну вежу замку внесено до списку національних скарбів Японії. | ||||||
> | ||||||
Гора́ Кома́кі (【小牧山】 こまきやま) — гора в Японії, на території міста Комакі префектури Айті. Розташовується у міському кварталі Хоріноучі. Висота — бл. 86 м. У 2-й половині XVI століття — місце розташування гірського замку Комакі[1]. 1584 року біля гори відбулася битва при Комакі-Наґакуте. У XVII — XIX століттях —володіння господарів уділу Оварі з дому Токуґава. 1872 року перетворена на префектурний парк. У 1889—1927 роках — повторно володіння дому Токуґава, після чого була подарована державі. З 1927 року — історична пам'ятка державного значення. 1967 року на вершині гори збудовано Історичний музей міста Комакі у вигляді замкової башти. | ||||||
![]() |
Замок Нагоя (яп. 名古屋城, なごやじょう, Нагоя дзьо) — замок у місті Нагоя, префектури Айті, Японія. Популярні назви — «Золотий замок» або «Замок золотих сяті». | ||||||
![]() |
За́мок Адзу́чі (яп. 安土城, あづちじょう) — японський гірський замок в провінції Омі (сучасна префектура Шіґа, місто Омі-Хачіман, квартал Адзучі)[2]. Розташовувався на горі Адзучі (198 м)[2], біля східного берега озера Біва. Лежав на перехресті шляхів зі Східної Японії до столиці Кіото[2]. Збудований у 1576—1579 роках як нова резиденція магната Оди Нобунаґи, національного героя Японії. Перший замок в Японії, який мав кам'яну головну башту та високі кам'яні стіни[2]. Інтер'єри замку були прикрашені картинами школи Кано. Вважався одним із чудес Японії XVI століття. На південь від замку простиралося містечко Адзучі, одне з найбільших в країні[2]. Згорів після загибелі Нобунаґи в Кіото. Станом на 2014 рік збереглися лише кам'яний фундамент головної башти, частина стін і ровів. | ||||||
![]() |
Замок Хіконе — японський середньовічний замок у префектурі Сіга. | ||||||
За́мок Ніджьо́ (яп. 【二条城】 にじょうじょう, ніджьо-джьо, «замок на Другій вулиці») — японський замок, розташований у місті Кіото. Збудований 1603 року як столична резиденція шьоґуна Токуґави Ієясу. Виконував роль адміністрації шьоґунату Токуґава в Кіото. Втратив головну башту й будівлі основного двору під час пожеж. На початок 21 століття збереглися сад і замковий палац другого двору, збудований у кабінетному стилі епохи Момояма. Багатий настінними розписами школи Кано. З 1994 року занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в Японії. Палац другого двору належить до Національних скарбів країни. | ||||||
![]() |
Замок Фушімі (яп. 伏見城, ふしみじょう, Фушімі-дзьо) — японський замок, розташований у районі Фушімі міста Кіото, Японія. Інша назва — замок Момояма. | ||||||
![]() |
Замок Осака (яп. 大坂城) — японський замок, який знаходиться в місті Осака, префектура Осака. Грав важливу роль в японській історії кінця XVI — початку XVII століть. | ||||||
![]() |
Йодо-доно (яп. 淀 殿 Yodo-dono) або Йодоґімі (яп. 淀 君 Yodogimi) (1567 — 4 червня 1615) — відома жінка періоду Сенґоку, наложницею та дружина кампаку Тойотомі Хідейосі, яка тоді була найпотужнішою людиною в Японії. Вона також мати його сина та наступника Хідейорі. Вона також відома як «Пані Чача» (яп. 茶 々). Після смерті Хідейосі вона прийняла постриг, ставши буддистською черницею і отримавши ім'я Дайкотін (яп. 大 広 院). У 1614 році вона очолювала повстання проти Сьогунату. | ||||||
![]() |
Замок Хімеджі (яп. 姫路城, ひめじじょう) — японський замок у місті Хімеджі, префектури Хьоґо, Японія. Назва походить від гори Хіме, біля підніжжя якої він розташований. Також відомий як «замок білої чаплі» (яп. 白鷺城, шірасаґіджьо). Був побудований у 1346 як один із замків роду Акамацу. Знаходиться на високому пагорбі, оточеного трьома кільцями фортечних стін білого кольору, верхня частина яких вкрита сірою черепицею. | ||||||
![]() |
Замок Вакаяма (яп. 和歌山城 Wakayama-jō) — японський замок, розташований у місті Вакаяма, префектура Вакаяма, Японія. Протягом більшої частини періоду Едо він був адміністративним центром домену Кішу, який контролювався кадетською гілкою роду Токуґава . Завдяки своїм розмірам і статусу замок Вакаяма був визнаний одним із найважливіших замків сьоґунату Едо. У 1931 році замок було визнано національною пам'яткою Японії[4], а його сад Ніші-но-Мару в 1987 році визнано національною пам'яткою природи[5]. | ||||||
![]() |
За́мок Цува́но (яп. 津和野城, つわのじょう, МФА: [t͡suwano d͡ʑoː]) — гірський замок 13 — 19 століття в Японії. Розташовувався на вершині Рейкі, висотою 367 м, на західному березі річки Цувано, в містечку Цувано префектури Сімане. Збудований 1295 року самураєм Йосімі Йоріюкі, володарем західної частини провінції Івамі. Протягом 13 поколінь був резиденцією роду Йосімі, васала могутніх сусідів Оуті та Морі. 1600 року, після битви при Секіґахарі, перейшов до полководця Сакадзакі Наоморі, який втричі збільшив територію замку. 1616 року, у зв'язку зі смертю Сакасакі, став власністю роду Камей. Протягом 1617 — 1869 року був столицею автономного уділу Цувано. Складався з трьох дворів. У підніжжя замку розташовувалися будівлі адміністрації уділу. Головна башта згоріла у 18 столітті. Ліквідований 1871 року, після реставрації Мейдзі. Збереглися двори, стіни і рови замку. Національна пам'ятка історії Японії. | ||||||
Замок Хіросіма (яп. 広島城, хіросіма-дзьо) — замок у місті Хіросіма, префектури Хіросіма, Японія. Популярна назва «замок коропів» (яп. 鯉城, рідзьо). Збудований у 1589 році як головний замок роду Морі. Згодом, впродовж 300 років, слугував основною резиденцією даймьо Хіросіма-хан. | ||||||
![]() |
Замок Мацуя́ма (яп. 松山城 мацуяма-дзьо) — середньовічний за́мок в місті Мацуяма, префектура Ехіме, Японія. Замок відноситься до рівнинно-гірського типу замків. | ||||||
Координати: 33°22′07″ пн. ш. 129°33′27″ сх. д. / 33.368680000027772792° пн. ш. 129.55752000002777891° сх. д. / 33.368680000027772792; 129.55752000002777891 | ||||||
![]() |
Замок Кумамото (яп. 熊本城, кумамото-дзьо) — замок у місті Кумамото, префектури Кумамото, Японія. Популярні назви «замок гінкго» (яп. 銀杏城, ітьодзьо) або «замок ворона» (яп. 烏城, удзьо). Збудований у 1469—1487 роках Ідевою Хіденобу як невеликий форт. Наприкінці 16 — початку 17 століття був перебудований і розширений Като Кійомасою. Згодом, впродовж 300 років, слугував основною резиденцією даймьо Кумамото-хан. Після реставрації Мейдзі, у 1874 році перестав використовуватись. У 1877 році під час Південно-західної війни частина замку згоріла. У 1960 році був реставрований. Сьогодні служить як музей, приклад японської замкової архітектури періоду Едо. Зарахований до національних скарбів Японії. Входить до «трьох видатних замків Японії» разом із замками Хімедзі і Мацумото. | ||||||
![]() |
За́мок Хіноку́ма (яп. 日隈城, хінокума-дзьо [1]) — замок у районі Кідзанматі міста Хіта, префектури Ойта, Японія. Популярна назва "Кутовий замок" (яп. 隈城, кумадзьо). Збудований у 1592 році силами Міяґі Томойорі, васала Тойотомі Хідейосі. У 1596 році перейшов до Морі Такамаси, який укріпив замок і звів у ньому п'ятиярусну головну вежу. Ліквідований за наказом сьоґуната Едо у 1616 році. Сьогодні на місці залишків замку розмщено парк Кідзан. |
Гусуку (яп. 御城0 або просто суку (яп. 城 — середньовічні замки феодалів королівства Рюкю, руїни яких розкидані по японському острову Окінава . Практично всі вони були знищені бомбардуваннями американської авіації на кінець Другої світової війни . Столичний замок в Сюрі був відбудований за старими фотографіями в 1990-і роки. У 2000 р руїни окинавських гусуку були визнані ЮНЕСКО пам'ятками Всесвітньої спадщини[1][2] . |
За́мок Шю́рі (яп. 首里城, しゅりじょう, МФА: [ɕuɾʲi d͡ʑoː]) — замок в Японії, розташований в районі Шюрі міста Наха префектури Окінава. Належить до типу рюкюських замків-святилищ ґуску. | ||||||
![]() |
Станція Токіо (яп. 東京駅 То:кьо: екі) — залізничний вокзал, розташований в бізнес-кварталі Маруноуті району Тійода, недалеко від Гіндзи та Імператорського Палацу. | ||||||
![]() |
Станція Етідзен-Такефу (越前武生駅 Етідзен-Такефу-екі) — залізнична станція Залізниці Фукуй на лінії Фукубу, розташована в місті Етідзен, префектура Фукуй, Японія. | ||||||
![]() |
Станція Сімо-Хьоґо (下兵庫駅 Сімо-хьоґо-екі) — залізнична станція лінії Мікуні Авара залізниці Етідзен. Розташована у місті Сакай префектури Фукуй, Японія. | ||||||
![]() |
Станція Мікуні-Дзіндзя (三国神社駅 Мікуні-Дзіндзя-екі) — залізнична станція лінії Мікуні Авара залізниці Етідзен, розташована у місті Сакай, префектура Фукуй, Японія. | ||||||