1.Монастир Енряку | ||||||
Монасти́р Енря́ку або Енря́ку-д́зі (яп. 延暦寺, えんりゃくじ, МФА: [enɾʲaku d͡ʑi], «монастир епохи Енряку») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Тендай. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Сіґа, місто Оцу, квартал Сакамото-хон 4220. Монастирський титул — гора Хієй. Заснований 788 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Якусі. До цінних пам'яток належать Центральний храм (національний скарб Японії), храмова галерея (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Розташований на горі Хіей, на північ від стародавньої столиці Кіото. Один з найстаріших буддистських центрів країни. Був місцем навчання засновників багатьох релігійних діячів країни. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО. | ||||||
2.Монастир Енряку | ||||||
Монасти́р Енря́ку або Енря́ку-д́зі (яп. 延暦寺, えんりゃくじ, МФА: [enɾʲaku d͡ʑi], «монастир епохи Енряку») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Тендай. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Сіґа, місто Оцу, квартал Сакамото-хон 4220. Монастирський титул — гора Хієй. Заснований 788 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Якусі. До цінних пам'яток належать Центральний храм (національний скарб Японії), храмова галерея (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Розташований на горі Хіей, на північ від стародавньої столиці Кіото. Один з найстаріших буддистських центрів країни. Був місцем навчання засновників багатьох релігійних діячів країни. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО. | ||||||
3.Замок Адзуті | ||||||
За́мок Адзу́чі (яп. 安土城, あづちじょう) — японський гірський замок в провінції Омі (сучасна префектура Шіґа, місто Омі-Хачіман, квартал Адзучі)[2]. Розташовувався на горі Адзучі (198 м)[2], біля східного берега озера Біва. Лежав на перехресті шляхів зі Східної Японії до столиці Кіото[2]. Збудований у 1576—1579 роках як нова резиденція магната Оди Нобунаґи, національного героя Японії. Перший замок в Японії, який мав кам'яну головну башту та високі кам'яні стіни[2]. Інтер'єри замку були прикрашені картинами школи Кано. Вважався одним із чудес Японії XVI століття. На південь від замку простиралося містечко Адзучі, одне з найбільших в країні[2]. Згорів після загибелі Нобунаґи в Кіото. Станом на 2014 рік збереглися лише кам'яний фундамент головної башти, частина стін і ровів. | ||||||
4.Замок Хіконе | ||||||
Замок Хіконе — японський середньовічний замок у префектурі Сіга. | ||||||
5.Ібукі (гора) | ||||||
Ібукі — гора в Японії, префектура Шіґа. | ||||||
6.Окісіма | ||||||
Окісі́ма або Окіносіма (яп. 沖島[1]) — острів в Японії, у озері Біва. Належить місту Оміхатіман у префектурі Сіґа. | ||||||
7.Такесіма (Сіґа) | ||||||
Такесіма (яп. 多景島, «острів Таке»[1]) — острів в Японії, в озері Біва. Належить місту Хіконе у префектурі Сіґа. Знаходиться 6 км західніше міського порту. | ||||||
8.Острів Тікубу | ||||||
О́стрів Тіку́бу або Тікубусі́ма (яп. 竹生島, ちくぶしま МФА: [t͡ɕi̥kubu ɕima]) — острів в Японії, у озері Біва. Належить місту Наґахама у префектурі Сіґа. Зарахований до 8 найпрекрасніших краєвидів озера Біва. Берегова лінія острова становить близько 2 км, площа — 140 м, а висота над рівнем озера — 197 м. В геологічній будові острова переважає граніт. У середньовіччі використовувався сусідніми володарями як місце заслання непокірних. | ||||||
9.Префектура Сіґа | ||||||
Префекту́ра Ші́ґа (яп. 滋賀県, しがけん, МФА: [ɕiga keɴ]?) — префектура в Японії, в регіоні Кінкі . Розташована в центральній частині острова Хоншю, на берегах найбільшого японського озера Біва. Адміністративний центр префектури — Оцу. Межує з префектурами Кіото, Фукуй, Ґіфу та Міє. Заснована 1871 року на основі провінції Омі. Площа становить 4017,36 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 1 406 781 осіб. Густота населення складала 350 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство й рибальство[2]. | ||||||
10.Оцу | ||||||
О́цу (яп. 大津市, おおつし, МФА: [oːt͡su̥ ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Сіґа. Розташоване в південно-західній частині префектури, на південно-західному березі озера Біва. Входить до списку центральних міст Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло на основі стародавньої японської столиці 7 століття, заснованої Імператором Тендзі. В середньовіччі та новому часі було купецьким портовим і постоялим містечком на Східноморському шляху. Через близькість до Кіото мало велике стратегічне значення. Отримало статус міста 1898 року. Площа становить 464,10 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 336 430 осіб, густота населення — 725 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, рибальство, харчова промисловість, виробництво електротоварів, комерція, туризм. В місті розташовані буддистські монастирі Енряку, Ондзьо, Ісіяма, численні синтоїстські святилища та руїни замків. Частина культурних пам'ятка міста занесені до Світової спадщини ЮНЕСКО та Національних скарбів Японії. | ||||||
11.Хіконе | ||||||
Хіконе (яп. 彦根市, хіконе сі[1]) — місто в Японії, у східній частині префектури Сіґа. Засноване 11 лютого 1937 року на основі містечка Хіконе шляхом об'єднання таких населених пунктів: | ||||||
12.Наґахама | ||||||
Наґаха́ма (яп. 長浜市, ながはまし, МФА: [nagahama ɕi̥]) — місто в Японії, префектура Сіґа. Розташоване в північно-східній частині префектури, на північному березі озера Біва. Виникло на основі середньовічного призамкового містечка самурайського роду Адзай. Отримало статус міста 1943 року. Площа становить 680,79 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 122 280 осіб, густота населення — 180 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, лісова промисловість, харчова промисловість, виробництво електротоварів, комерція, туризм. В місті розташовані острів Тікубу, монастир Хоґон, руїни замку Наґахама, місце битви при Анеґаві, квартали містечка раннього нового часу. | ||||||
13.Омі-Хачіман | ||||||
О́мі-Хачіма́н (яп. 近江八幡市, おうみはちまんし, МФА: [oːmʲi hat͡ɕimaɴ ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Сіґа. Розташоване в центральній частині префектури, на південно-східному березі озера Біва. Виникло на основі призамкового містечка самурайського полководця Тойтомі Хідецуґу. В ранньому новому часі стало центром омійських купців. Отримало статус міста 1954 року. Площа становить 177,39 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 81 314 осіб, густота населення — 458 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, рибальство, харчова промисловість, виробництво перлів у прісній воді, комерція, туризм. В місті розташовані руїни замків Адзуті й Хатіман, синтоїстське святилище Хімуре-Хатіман, буддистський монастир Тьомей, острів Окісіма. | ||||||
14.Кусацу (Сіґа) | ||||||
Куса́цу (яп. 草津市, くさつし, МФА: [ku̥sat͡su̥ ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Сіґа. Розташоване в південно-західній частині префектури, на березі озера Біва. Виникло на основі постоялого містечка на розвилці Східноморського і Середгірського шляхів. Отримало статус міста 2004 року. Площа становить 67,92 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 129 925 осіб, густота населення — 1910 осіб/км². Основою економіки є рибальство, хімічна промисловість, харчова промисловість, комерція. В місті розташовані університет Ріцумейкан, музей природничої історії озера Біва. | ||||||
15.Моріяма (Сіґа) | ||||||
Морія́ма (яп. 守山市, もりやまし, МФА: [moɾʲijama ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Сіґа. Розташоване в центральній частині префектури, на південно-східному березі озера Біва, у гірлі річки Ясу. Виникло на основі постоялого містечка на Середгірському шляху. Отримало статус міста 1970 року. Площа становить 55,73 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 77 384 осіб, густота населення — 1390 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, рибальство, садівництво, харчова промисловість, комерція. В місті розташовані численні буддистські монастирі та синтоїстське святилище Кацубе. | ||||||
16.Рітто | ||||||
Рітто́ (яп. 栗東市, りっとうし, МФА: [ɾit̚.toː ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Сіґа. Розташоване в центральній частині префектури, в басейні річки Ясу. Виникло на основі постоялого містечка на Східноморському шляху. Отримало статус міста 2001 року. Площа становить 52,75 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 63 951 осіб, густота населення — 1210 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, харчова промисловість, машинобудування, комерція. В місті розташовані синтоїстське святилище Оцукі, буддистський монастир Консьо, тренувальний центр Японського товариства кінських перегонів. | ||||||
17.Кока (Сіґа) | ||||||
Ко́ка (яп. 甲賀市, こうかし, МФА: [koːka ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Сіґа. Розташоване в південній частині префектури, у західного підніжжя гірського хребта Судзука, у басейні річки Ясу. Виникло на основі середньовічних призамкових поселень дрібної самурайської знаті, а також сіл диверсантів і шпигунів ніндзя. Отримало статус міста 2004 року. Площа становить 481,69 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 92 658 осіб, густота населення — 192 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, лісова промисловість, фармацевтична промисловість, харчова промисловість, комерція. Традиційні ремесла — виробництво сіґарацької кераміки та іграшок. В місті розташовані префектурний музей «Ліс кераміки», музей Міхо, музеї ніндзя Кока, замок Мінакуті, численні синтоїстські святилища. | ||||||
18.Ясу | ||||||
Ясу (яп. 野洲市, ясу-сі [1]) — місто в Японії, у східній частині префектури Сіґа. Засноване 1 жовтня 2004 року шляхом об'єднання таких населених пунктів: | ||||||
19.Конан (Сіґа) | ||||||
Ко́нан (яп. 湖南市, こなんし, МФА: [koːnaɴ ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Сіґа. Розташоване в південній частині префектури, в центральній течії річки Ясу. Виникло на основі постоялого містечка на Східноморському шляху. Отримало статус міста 2004 року. Площа становить 70,49 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 53 965 осіб, густота населення — 766 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, лісова промисловість, харчова промисловість, комерція. Традиційні ремесла — гончарство, виробництво саке, фарбування тканин. В місті розташовані численні буддистські монастирі та синтоїстські святилища. | ||||||
20.Такасіма (Сіґа) | ||||||
Такаші́ма (яп. 高島市, たかしまし, МФА: [takaɕima ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Сіґа. Розташоване в північно-західній частині префектури, на північно-західному березі озера Біва. Виникло на основі постоялих містечок і сільських поселень раннього нового часу. Отримало статус міста 2005 року. Площа становить 693,00 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 51 416 осіб, густота населення — 74,2 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, рибальство, харчова промисловість, комерція. В місті розташовані численні синтоїстські святилища, буддистські монастирі, гірськолижні курорти. Відоме в Японії весняними пейзажами сакури та гірськими ліліями. | ||||||
21.Хіґасі-Омі | ||||||
Хіґасіомі (яп. 東近江市, хіґасі-омі сі[1]) — місто в Японії, у східній частині префектури Сіґа. Засноване 11 лютого 2005 року шляхом об'єднання таких населених пунктів: | ||||||
22.Майбара | ||||||
Майба́ра (яп. 米原市, まいばらし, МФА: [mai̯baɾa ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Сіґа. Розташоване в північно-східній частині префектури, на східному березі озера Біва. Виникло на основі постоялих містечок на Середгірському та Північноземному шляхах. Отримало статус міста 2005 року. Площа становить 250,46 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 39 858 осіб, густота населення — 159 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, рибальство, автомобілебудування, комерція. В місті розташовані численні буддистські монастирі та синтоїстські святилища. | ||||||
23.Хіно (Сіґа) | ||||||
Хіно (яп. 日野町, хіно тьо [1]) — містечко в Японії, у південно-східній частині префектури Сіґа. Засноване 1 квітня 1889 року. Набуло сучасних обрисів 16 березня 1955, завдяки поглинанню довколишніх сіл. | ||||||
24.Рюо | ||||||
Рюо (яп. 竜王町, рюо тьо [1]) — містечко в Японії, у центральній частині префектури Сіґа. Засноване 29 квітня 1955 року шляхом злиття таких населених пунктів: | ||||||
25.Айсьо | ||||||
Айсьо (яп. 愛荘町, айсьо тьо [1]) — містечко в Японії, у східній частині префектури Сіґа. Засноване 13 лютого 2006 року шляхом злиття таких населених пунктів: | ||||||
26.Тойосато | ||||||
Тойосато (яп. 豊郷町, тойосато тьо [1]) — містечко в Японії, у східній частині префектури Сіґа. Засноване 11 лютого 1971 року. | ||||||
27.Кора (Сіґа) | ||||||
Ко́ра (яп. 甲良町, кора тьо [1]) — містечко в Японії, у східній частині префектури Сіґа. Засноване 1955 року. | ||||||
28.Таґа (Сіґа) | ||||||
Таґа (яп. 多賀町, таґа тьо [1]) — містечко в Японії, у східній частині префектури Сіґа. Засноване 3 листопада 1941 року шляхом злиття таких населених пунктів: | ||||||
29.Форель Біва | ||||||
Форель Біва (лат. Oncorhynchus rhodurus) — вид риб родини лососевих. Живе в озері Біва в префектурі Сіґа, Японія, при цьому достовірно відомо про перебування риби лише в північній частині цього озера. Форель Біва живиться планктоном, водними комахами. Дорослі екземпляри цієї риби мають довжину від 40 до 50 см і масу від 1,5 до 2,5 кг, хоча деякі особини можуть досягати 70 см довжини і маси 5,0 кг. | ||||||
30.Тямпон | ||||||
Тямпон (яп. ちゃんぽん) — страва з локшиною, яка належить до регіональної кухні Нагасакі, Японія. Існують різні версії цієї страви в Японії, Кореї та Китаї. Страва була натхненна кухнею Китаю. Тямпон готується шляхом смаження свинини, морепродуктів та овочів із смальцем; потім додається бульйон з курячих або свинячих кісток. Далі додають локшину рамен, виготовлену спеціально для тямпону, і це все готується разом. Залежно від сезону, інгредієнти можуть відрізнятися. Отже, відповідно, смак і стиль страви різняться залежно від місця та пори року також. |