Warning: Undefined variable $parentDirName in /home/idscorp/kankou.org/public_html/function01.php on line 1862
кондитерські вироби in Префектура Кіото:Список туристичних об'єктів | Чудовий пошук в Японії

Чудовий пошук в Японії

Префектура Кіото:храм

1.Неприпустима назва
2.Монастир Нінна
Монасти́р Ні́нна або Ні́нна-джі́ (яп. 仁和寺, にんなじ, МФА: [ɲin̚.na d͡ʑi], «монастир років Нінна») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Шінґон-Омура. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Кіото, місто Кіото, район Укьо, квартал Омуро-Оучі 33. Монастирський титул — гора Оучі[1]. Заснований 888 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Аміди. До цінних пам'яток належать золотий храм (національний скарб Японії), п'ятиярусна пагода (важлива культурна пам'ятка Японії). Був помешканням Імператора Уди після зречення від престолу й постригу у ченці. Відтоді називався палацом Омуро́. Століттями керувався настоятелями, що призначалися з числа Імператорських принців Імператорського дому Японії. Під час громадянської війни 1467—1477 років втратив всі культові споруди. Відреставрований в середині 17 століття. Головний храм — колишня Мала тронна зала Імператорського палацу, перенесена на нове місце 1647 року. 1994 року занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в Японії.
3.Монастир Рьоан
Монасти́р Рьо́ан або Рьо́ан-дзі (яп. 龍安寺, МФА: [ɾʲo.an d͡ʑi], «монастир дракона, що спочиває») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Ріндзай. Розташований за адресою: префектура Кіото, місто Кіото, район Укьо, квартал Ґорьо-Сімо 13. Монастирський титул — гора Великої хмари[1]. Заснований 1450 року. Головною святинею монастиря є будда Шак'ямуні. До цінних пам'яток належать келії (важлива культурна пам'ятка Японії), повість «Тайхокі» (важлива культурна пам'ятка Японії), сад каменів (важлива культурна пам'ятка Японії). Входить до Світової спадщини ЮНЕСКО.
4.Монастир Хонно
Монасти́р Хонно́ (【本能寺】 ほんのうじ, Хоннō-джі, «монастир Основних можливостей») — буддистський монастир в Японії, в місті Кіото. Належить гілці Хоммон секти Лотоса (Нічірен-буддизм)[1]. Розташовується в кіотському районі Накаґьо, кварталі Терамачі. Один із 21 монастирів лотосівської секти в Кіото. Головна святиня — три буддистські скарби (мандала десяти світів)[1]. Заснований 1415 року ченцем Нічірю як монастир Хонно (【本応寺】) в кварталі Санкен[1]. 1433 року перенесений до кварталу Роккаку-Омія й переменований на сучасну назву[1]. 1536 року, під час смути Тембун, спалений воїнами-ченцями з монастиря Енряку на горі Хієй, що були опонентами лотосівців[1]. 1545 року побудований наново столичними вірянами у кварталі Мото-Хонноджі Мінамі[1]. В 2-й половині XVI століття — один із найбільших релігійних центрів секти у Нижньому Кіото; мав бл. 30 будівель і міцні фортифікації[1]. У 1579-1582 роках використовувався магнатом Одою Нобунаґою як столична резиденція. 1582 року згорів вдруге внаслідок заколоту Акечі Міцухіде проти Нобунаґи[1][2]. У 1589—1592 роках перенесений до кварталу Терамачі. 1788 року згорів втретє під час Великої кіотської пожежі. Відбудований 1840 року, але згорів знову в результаті інциденту біля імператорських воріт. Сучасний монастир був відбудований 1928 року. Відтоді має лише головний храм і ворота. На території монастиря розміщено мавзолей на честь князя Нобунаґи.
5.Монастир Тіон
Монасти́р Тіо́н або Тіо́н-і́н (яп. 知恩院, ちおんいん, МФА: [t͡ɕi.oɴ iɴ], «монастир мудрої вдячності») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Дзьодо. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Кіото, місто Кіото, районі Хіґасіма, квартал Рінка 400. Монастирський титул — Квітчаста вершина[1]. Заснований 1175 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Аміда і засновника Хонена. До цінних пам'яток належать головний храм (національний скарб Японії), головні ворота (національний скарб Японії), картина «пришестя Аміди» (національний скарб Японії), «Ілюстрований життєпис святого Хонена» (національний скарб Японії), келії (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Розбудований 1234 року. Був поминальним монастирем матері сьоґуна Токуґави Ієясу. Відреставрований після пожежі 1633 року сьоґуном Токуґавою Ієміцу.
6.Тофуку-дзі
Координати: 34°58′32″ пн. ш. 135°46′25″ сх. д. / 34.975707000028° пн. ш. 135.77367600002776271° сх. д. / 34.975707000028; 135.77367600002776271
7.Монастир Кадзю
Монасти́р Кадзю́ або Кадзю́-дзі́ (яп. 勧修寺, かじゅうじ, МФА: [kad͡ʑuː d͡ʑi]) — буддистський монастир в Японії. Належить секті Сінґон-Ямасіна. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Кіото, місто Кіото, район Ямасіна, мікрорайон Кандзюдзі, квартал Ніодо 27-6. Монастирський титул — гора Черепашачого панцира[1]. Заснований 900 року. Головною святинею монастиря є статуя тисячорукої Каннон. До цінних пам'яток належать монастирський кабінет (важлива культурна пам'ятка Японії), настінні розписи (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо.
8.Сьокадо Сьодзьо
Сьокадо Сьодзьо (1582 — 14 жовтня 1639) — японський художник, каліграф, поет, майстер чайної церемонії кінця періоду Адзуті-Момояма і початку періоду Едо.
9.Святилище Камо
Святилище Камо (яп.賀茂神社 - камо дзіндзя) — один з найстародавніших синтоїстських релігійних комплексів Японії, що розташований на півночі міста Кіото. На сьогодні складається з двох святилищ — Каміґамо (上鴨神社) та Сімоґамо (下鴨神社). Обидва вшановують бога грому, якому присвячене травневе свято аої мацурі. Воно супроводжується процесіями між двома святилищами, кінськими перегонами та стрілянням з лука верхи на конях (ябусаме). Наряду з іншими релігійними спорудами міста Кіото, святилища зараховані до Світової спадщини ЮНЕСКО.
10.Храм Ясака
Координати: 35°00′13″ пн. ш. 135°46′42″ сх. д. / 35.00364500002777390° пн. ш. 135.77852900002775982° сх. д. / 35.00364500002777390; 135.77852900002775982
11.Замок Ніджьо
За́мок Ніджьо́ (яп. 【二条城】 にじょうじょう, ніджьо-джьо, «замок на Другій вулиці») — японський замок, розташований у місті Кіото. Збудований 1603 року як столична резиденція шьоґуна Токуґави Ієясу. Виконував роль адміністрації шьоґунату Токуґава в Кіото. Втратив головну башту й будівлі основного двору під час пожеж. На початок 21 століття збереглися сад і замковий палац другого двору, збудований у кабінетному стилі епохи Момояма. Багатий настінними розписами школи Кано. З 1994 року занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в Японії. Палац другого двору належить до Національних скарбів країни.
12.Замок Фушімі
Замок Фушімі (яп. 伏見城, ふしみじょう, Фушімі-дзьо) — японський замок, розташований у районі Фушімі міста Кіото, Японія. Інша назва — замок Момояма.
13.Монастир Бьодо
Монасти́р Бьо́до або Бьо́до-і́н (яп. 平等院, びょうどういん, МФА: [bʲoːdoː in], «монастир рівності») — буддистський монастир в Японії. Розташований за адресою: префектура Кіото, місто Удзі, мікрорайон Удзі-Ренґе 116. Монастирський титул — гора Ранкового сонця[1]. Головною святинею монастиря є статуя будди Аміди. До цінних пам'яток належать храм феніксів (національний скарб Японії). До середини 19 століття перебував під відомством двох сект: Тендай і Дзьодо. Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії.
14.Ама-но-хасідате
Координати: 35°34′10″ пн. ш. 135°11′31″ сх. д. / 35.56956111002777732° пн. ш. 135.19200833002776108° сх. д. / 35.56956111002777732; 135.19200833002776108
15.Кіото
Кіо́то (яп. 京都市, きょうとし, МФА: [kʲoːto ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Розташоване в південній частині префектури. Входить до списку міст державного значення Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло на основі стародавньої японської столиці Хейан, резиденції японських імператорів протягом 794—1869 років. Отримало статус міста 1889 року. Площа становить 827,90 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 1 472 027 осіб, густота населення — 1780 осіб/км². Основою економіки є овочівництво, машинобудування, харчова промисловість, виробництво високоточної техніки, комерція, туризм. В місті розташовані численні пам'ятки, що мають статус Світової спадщини ЮНЕСКО і національних скарбів Японії — Кіотський Імператорський палац, замок Нідзьо, монастир Кійомідзу та інші. Одне з провідних міст регіону Кінкі та міського району Осака-Кобе-Кіото. З 1966 центральна частина охороняється від новітніх забудов і зміни історичного ландшафту згідно з законом про збереження старих столиць[2]..
16.Фукучіяма
Фукучія́ма (яп. 福知山市, ふくちやまし, МФА: [ɸukut͡ɕijama ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 1937 року. Площа становить 552,57 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 78 003 осіб, густота населення — 141 осіб/км².
17.Майдзуру
Майдзу́ру (яп. 舞鶴市, まいづるし, МФА: [mai̯d͡zuru ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Розташоване в північній частині префектури, на березі Японського моря. Отримало статус міста 1938 року. Площа становить 342,35 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 81 808 осіб, густота населення — 239 осіб/км².
18.Аябе
Аябе́ (яп. 綾部市, あやべし, МФА: [ajabe ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 1950 року. Площа становить 347,11 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 32 964 осіб, густота населення — 95 осіб/км².
19.Удзі (Кіото)
У́джі (яп. 宇治市, うじし, МФА: [ud͡ʑi ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Розташоване в південній частині префектури, на березі річки Уджі. Виникло на основі середньовічного портово містечка. Отримало статус міста 1951 року. Площа становить 67,55 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 182 921 осіб, густота населення — 2710 осіб/км². Традиційні ремесла — виробництво японського порошкового чаю. В місті розташовані буддистський монастир Бьодо — пам'ятка культури стародавнього Кіото і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО в Японії.
20.Міядзу
Мія́дзу (яп. 宮津市, みやづし, МФА: [mʲijad͡zu ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 1954 року. Площа становить 169,32 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 17 633 осіб, густота населення — 104 осіб/км². В місті розташоване Ама-но-хашідате, один з трьох найкрасивіших краєвидів Японії.
21.Камеока
Камео́ка (яп. 亀岡市, かめおかし, МФА: [kameoka ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 1955 року. Площа становить 224,90 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 88 273 осіб, густота населення — 392 осіб/км².
22.Дзьойо
Джьойо́ (яп. 城陽市, じょうようし, МФА: [d͡ʑoːjoː ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 1972 року. Площа становить 32,74 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 75 736 осіб, густота населення — 2310 осіб/км². Традиційні ремесла — виготовлення японського порошкового чаю.
23.Муко
Муко́ (яп. 向日市, むこうし, МФА: [mukoː ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 1972 року. Площа становить 7,67 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 55 729 осіб, густота населення — 7270 осіб/км².
24.Наґаока-кьо
Наґао́ка-Кьо́ (яп. 長岡京市, ながおかきょうし, МФА: [nagaoka kʲoː ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 2006 року. Площа становить 19,18 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 80 424 осіб, густота населення — 4190 осіб/км².
25.Явата (Кіото)
Ява́та (яп. 八幡市, やわたし, МФА: [jawata ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 1977 року. Площа становить 24,37 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 71 775 осіб, густота населення — 2950 осіб/км².
26.Кьо-Танабе
Кьо́-Тана́бе (яп. 京田辺市, きょうたなべし, МФА: [kʲoː tanabe ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 1997 року. Площа становить 42,94 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 72 493 осіб, густота населення — 1690 осіб/км².
27.Кьо-Танґо
Кьо́-Танґо́ (яп. 京丹後市, きょうたんごし, МФА: [kʲoː tango ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 2004 року. Площа становить 501,84 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 53 367 осіб, густота населення — 106 осіб/км².
28.Нантан
Нанта́н (яп. 南丹市, なんたんし, МФА: [nantan ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 2006 року. Площа становить 616,31 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 32 540 осіб, густота населення — 52,8 осіб/км².
29.Кідзуґава
Кідзуґа́ва (яп. 木津川市, きづがわし, МФА: [kid͡zugawa ɕi]?) — місто в Японії, в префектурі Кіото. Отримало статус міста 2007 року. Площа становить 85,12 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 74 969 осіб, густота населення — 881 осіб/км².
30.Оямадзакі
О́ямадзакі (яп. 大山崎町, おおやまざきちょう, МФА: [oːjamad͡zaki t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Отокуні префектури Кіото. Отримало статус містечка 1967 року. Площа становить 5,97 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 15 452 осіб, густота населення — 2590 осіб/км².
31.Куміяма
Кумія́ма (яп. 久御山町, くみやまちょう, МФА: [kumʲijama t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Кусе префектури Кіото. Отримало статус містечка 1954 року. Площа становить 13,86 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 15 589 осіб, густота населення — 1120 осіб/км².
32.Іде (Кіото)
Іде́ (яп. 井手町, いでちょう, МФА: [ide t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Цудзукі префектури Кіото. Отримало статус містечка 1958 року. Площа становить 18,02 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 7661 осіб, густота населення — 425 осіб/км².
33.Уджі-Тавара
У́джі-Тава́ра (яп. 宇治田原町, うじたわらちょう, МФА: [ud͡ʑi tawara t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Цудзукі префектури Кіото. Отримало статус містечка 1956 року. Площа становить 58,26 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 9074 осіб, густота населення — 156 осіб/км².
34.Касаґі (Кіото)
Каса́ґі (яп. 笠置町, かさぎちょう, МФА: [kasagʲi t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Сораку префектури Кіото. Отримало статус містечка 1934 року. Площа становить 23,57 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 1284 осіб, густота населення — 54,5 осіб/км².
35.Вадзука
Ва́дзука (яп. 和束町, わづかちょう, МФА: [wad͡zuka t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Сораку префектури Кіото. Отримало статус містечка 1954 року. Площа становить 64,87 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 3775 осіб, густота населення — 58,2 осіб/км².
36.Сейка (Кіото)
Се́йка (яп. 精華町, せいかちょう, МФА: [seːka t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Сораку префектури Кіото. Отримало статус містечка 1955 року. Площа становить 25,66 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 36 425 осіб, густота населення — 1420 осіб/км².
37.Мінамі-Ямашіро
Міна́мі-Ямаші́ро (яп. 南山城村, みなみやましろむら, МФА: [mʲinamʲi jamaɕiro muɾa]?) — село в Японії, в повіті Сораку префектури Кіото. Площа становить 64,21 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 2555 осіб, густота населення — 39,8 осіб/км².
38.Кьо-Тамба
Кьо́-Та́мба (яп. 京丹波町, きょうたんばちょう, МФА: [kʲoː tamba t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Фунай префектури Кіото. Отримало статус містечка 2005 року. Площа становить 303,07 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 13 797 осіб, густота населення — 45,5 осіб/км².
39.Іне (Кіото)
Іне́ (яп. 伊根町, いねちょう, МФА: [ine t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Йоса префектури Кіото. Отримало статус містечка 1954 року. Площа становить 62,00 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 1986 осіб, густота населення — 32 осіб/км².
40.Йосано (Кіото)
Йоса́но (яп. 与謝野町, よさのちょう, МФА: [josano t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Йоса префектури Кіото. Отримало статус містечка 2006 року. Площа становить 107,04 км². Станом на 1 жовтня 2017 року населення складало 21 053 осіб, густота населення — 197 осіб/км².
41.Кайсекі
Кайсекі (яп. 懐石) чи кайсекі-ріорі (яп. 懐石料理) — традиційна японська страва з декількох страв. Цей термін також відноситься до набору навиків та технік, що дозволяють готувати такі страви, і є аналогом західної високої кухні[1]. Існує два типи традиційних японських стилів їжі, які називаються «кайсекі» або «кайсекі-ріорі». Перший, де кайсекі пишеться як 会席 і кайсекі-ріорі як 会席料理, стосується встановленого меню вибраних страв, поданих на окремому підносі (кожному учаснику зустрічі)[2]. Другий, записаний як 懐石 і як 懐石料理, відноситься до простої трапези, яку подають гостям чайної церемонії перед урочистим чаєм, і є також відомий як ча-кайсекі (яп. 茶懐石)[3]. Розвиток нової кухні ймовірно був натхненний принципами кайсекі[4][5].
42.Юзу
Юзу (лат. Citrus junos, ゆず [judzu], японський цитрон) — складний гібрид Citrus reticulata та Citrus cavaleriei з роду цитрусових, батьківщиною якого вважають Китай. В Китаї цей плід відомий ще з часів Конфуція, тобто вже 2500 років. Плоди юзу схожі на невеличкі грейпфрути з середнім діаметром 5 — 10 см, мають ароматну шкірку жовтого або помаранчевого кольору, яка легко відділяється, та м'якоть, яка має дуже кислий смак, схожий на лимон з нотками грейпфрута.
43.Юдофу
Юдофу — одна із японських національних страв. Це один із різновидів набемоно, який виготовляють із тофу. Інгредієнти: тофу, вода, водорості ламінарії. На дно каструлі кладуть водорості, а зверху на них тофу, яке ріжуть на зручні для поїдання шматки. Коли тофу нагрівається його дістають з води та їдять, вмочуючи в Соус таре.
44.Ханабірамочі
Ханабірамочі (яп. 葩餅) — японські солодощі (ваґаші), як правило, їдять на початку року. Ханабірамочі також подається до перших чайних церемоній нового року. Назва «ханабірамочі» буквально означає «біла пелюстка мóчі». Первинна форма ханабірамочі була хішіханабіра, десерт, який з'їдався імператорською сім'єю на спеціальних заходах приурочених святкуванню початку року.

Back to TOP

Про/Запит/Компанія/
Політика конфіденційності/
Відмова від відповідальності