| 1．Гусуку |
| Гусуку (яп. 御城0 або просто суку (яп. 城 — середньовічні замки феодалів королівства Рюкю, руїни яких розкидані по японському острову Окінава . Практично всі вони були знищені бомбардуваннями американської авіації на кінець Другої світової війни . Столичний замок в Сюрі був відбудований за старими фотографіями в 1990-і роки. У 2000 р руїни окинавських гусуку були визнані ЮНЕСКО пам'ятками Всесвітньої спадщини[1][2] .
|
| 2．Замок Сюрі |
| За́мок Шю́рі (яп. 首里城, しゅりじょう, МФА: [ɕuɾʲi d͡ʑoː]) — замок в Японії, розташований в районі Шюрі міста Наха префектури Окінава. Належить до типу рюкюських замків-святилищ ґуску.
|
| 3．Неприпустима назва |
|
| 4．Наха |
| На́ха (яп. 那覇市, なはし, МФА: [naha ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Адміністративний центр префектури. Отримало статус міста 1921 року. Площа становить 39,24 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 318 510 осіб, густота населення — 8120 осіб/км².
|
| 5．Ґінован |
| Ґінова́н (яп. 宜野湾市, ぎのわんし, МФА: [gʲinowaɴ ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Отримало статус міста 1962 року. Площа становить 19,70 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 93 462 осіб, густота населення — 4740 осіб/км².
|
| 6．Ішіґакі (Окінава) |
| Ішіґа́кі (яп. 石垣市, МФА: [iɕigakʲi ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Розташоване в південно-заходній частині префектури, на острові Ішіґакі та островах Сенкаку. Політично-економічний центр островів Яеяма. Виникло на основі середньовічних рибальських поселень, що належали Рюкюській державі. В ранньому часі тимчасово знелюдніло через депортацію мешканців до центрального Рюкю. 1926 року отримало статус містечка. Протягом 1945–1972 років перебувало під окупацією США. Отримало статус міста 1947 року. Площа становить 229,00 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 47 044 осіб, густота населення — 205 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство: скотарство, вирощування ананасів і цукрової тростини, рибальство. Традиційні ремесла — вилов чорних перлів та виготовлення бавовняних тканин.
|
| 7．Урасое |
| Урасо́е (яп. 浦添市, うらそえし, МФА: [uɾasoe ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Отримало статус міста 1970 року. Площа становить 19,09 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 111 658 осіб, густота населення — 5850 осіб/км².
|
| 8．Наґо |
| На́ґо (яп. 名護市, なごし, МФА: [nago ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Отримало статус міста 1970 року. Площа становить 210,37 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 60 794 осіб, густота населення — 289 осіб/км².
|
| 9．Ітоман |
| Ітома́н (яп. 糸満市, いとまんし, МФА: [itomaɴ ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Отримало статус міста 1971 року. Площа становить 46,63 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 57 734 осіб, густота населення — 1240 осіб/км².
|
| 10．Окінава (місто) |
| Окіна́ва (яп. 沖縄市, おきなわし, МФА: [okʲinawa ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Отримало статус міста 1974 року. Площа становить 49,00 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 131 771 осіб, густота населення — 2690 осіб/км².
|
| 11．Томіґусуку |
| Томіґу́суку (яп. 豊見城市, とみぐすくし, МФА: [tomʲigusu̥ku ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Отримало статус міста 2002 року. Площа становить 19,45 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 58 924 осіб, густота населення — 3030 осіб/км².
|
| 12．Урума |
| Урума́ (яп. うるま市, うるまし, МФА: [uɾuma ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Отримало статус міста 2005 року. Площа становить 86,08 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 117 891 осіб, густота населення — 1370 осіб/км².
|
| 13．Міякоджіма |
| Міякоджі́ма (яп. 宮古島市, みやこじまし, МФА: [mʲijakod͡ʑima ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Отримало статус міста 2005 року. Площа становить 204,57 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 51 924 осіб, густота населення — 254 осіб/км².
|
| 14．Нанджьо (Окінава) |
| Нанджьо́ (яп. 南城市, なんじょうし, МФА: [nand͡ʑoː ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Окінава. Отримало статус міста 2006 року. Площа становить 49,77 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 40 004 осіб, густота населення — 804 осіб/км².
|
| 15．Оґімі |
| О́ґімі (яп. 大宜味村, おおぎみそん, МФА: [oːgimi soɴ]?) — село в Японії, в повіті Куніґамі префектури Окінава. Площа становить 63,44 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 3246 осіб, густота населення — 51,2 осіб/км².
|
| 16．Хіґаші (Окінава) |
| Хіґа́ші (яп. 東村, ひがしそん, МФА: [çigaɕi soɴ]?) — село в Японії, в повіті Куніґамі префектури Окінава. Площа становить 81,79 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 1793 осіб, густота населення — 21,9 осіб/км².
|
| 17．Накіджін |
| Накіджі́н (яп. 今帰仁村, なきじんそん, МФА: [nakʲid͡ʑiɴ soɴ]?) — село в Японії, в повіті Куніґамі префектури Окінава. Площа становить 39,89 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 9266 осіб, густота населення — 232 осіб/км².
|
| 18．Мотобу |
| Мото́бу (яп. 本部町, もとぶちょう, МФА: [motobu t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Куніґамі префектури Окінава. Отримало статус містечка 1940 року. Площа становить 54,33 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 13 713 осіб, густота населення — 252 осіб/км².
|
| 19．Онна (Окінава) |
| Онна́ (яп. 恩納村, おんなそん, МФА: [on̚.na soɴ]?) — село в Японії, в повіті Куніґамі префектури Окінава. Площа становить 50,87 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 10 278 осіб, густота населення — 202 осіб/км².
|
| 20．Ґінодза |
| Ґінодза́ (яп. 宜野座村, ぎのざそん, МФА: [gʲinod͡za soɴ]?) — село в Японії, в повіті Куніґамі префектури Окінава. Площа становить 31,32 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 5494 осіб, густота населення — 175 осіб/км².
|
| 21．Кін (Окінава) |
| Кі́н (яп. 金武町, きんちょう, МФА: [kʲiɴ t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Куніґамі префектури Окінава. Отримало статус містечка 1978 року. Площа становить 37,79 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 11 042 осіб, густота населення — 292 осіб/км².
|
| 22．Іє (Окінава) |
| Іє́ (яп. 伊江村, いえそん, МФА: [ie soɴ]?) — село в Японії, в повіті Куніґамі префектури Окінава. Площа становить 22,77 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 4635 осіб, густота населення — 204 осіб/км².
|
| 23．Йомітан |
| Йоміта́н (яп. 読谷村, よみたんそん, МФА: [jomʲitaɴ soɴ]?) — село в Японії, в повіті Накаґамі префектури Окінава. Площа становить 35,17 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 38 895 осіб, густота населення — 1110 осіб/км².
|
| 24．Кадена |
| Кадена́ (яп. 嘉手納町, かでなちょう, МФА: [kadena t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Накаґамі префектури Окінава. Отримало статус містечка 1976 року. Площа становить 15,04 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 13 727 осіб, густота населення — 913 осіб/км².
|
| 25．Чятан |
| Чята́н (яп. 北谷町, ちゃたんちょう, МФА: [t͡ɕataɴ t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Накаґамі префектури Окінава. Отримало статус містечка 1980 року. Площа становить 13,78 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 27 729 осіб, густота населення — 2010 осіб/км².
Протягом 1429—1871 років територія Чятана входила до складу Рюкюської держави. 1871 року остання була перетворена на японський автономний уділ Рюкю. 1879 року цей уділ анексувала Японська імперія, яка перетворила його на префектуру Окінава[2].
|
| 26．Кіта-Накаґусуку |
| Кіта́-Накаґу́суку (яп. 北中城村, きたなかぐすくそん, МФА: [kʲi̥ta nakagusu̥ku soɴ]?) — село в Японії, в повіті Накаґамі префектури Окінава. Площа становить 11,53 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 16 037 осіб, густота населення — 1390 осіб/км².
|
| 27．Накаґусуку |
| Накаґу́суку (яп. 中城村, なかぐすくそん, МФА: [nakagusu̥ku guɴ]?) — село в Японії, в повіті Накаґамі префектури Окінава. Площа становить 15,46 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 18 288 осіб, густота населення — 1180 осіб/км².
|
| 28．Йонабару |
| Йонаба́ру (яп. 与那原町, よなばるちょう, МФА: [jonabaɾu t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Шімаджірі префектури Окінава. Отримало статус містечка 1949 року. Площа становить 5,08 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 17 477 осіб, густота населення — 3440 осіб/км².
|
| 29．Хаебару |
| Хаеба́ру (яп. 南風原町, はえばるちょう, МФА: [haebaɾu t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Шімаджірі префектури Окінава. Отримало статус містечка 1980 року. Площа становить 10,72 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 36 044 осіб, густота населення — 3360 осіб/км².
|
| 30．Дзамамі (Окінава) |
|
|
| 31．Аґуні (Окінава) |
| Аґу́ні (яп. 粟国村, あぐにそん, МФА: [aguɲi soɴ]?) — село в Японії, в повіті Шімаджірі префектури Окінава. Площа становить 7,64 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 843 осіб, густота населення — 110 осіб/км².
|
| 32．Тонакі (Окінава) |
| Тона́кі (яп. 渡名喜村, となきそん, МФА: [tonakʲi soɴ]?) — село в Японії, в повіті Шімаджірі префектури Окінава. Площа становить 3,74 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 438 осіб, густота населення — 117 осіб/км².
Протягом 1429—1871 років територія села входила до складу Рюкюської держави. 1871 року остання була перетворена на японський автономний уділ Рюкю. 1879 року цей уділ анексувала Японська імперія, яка перетворила його на префектуру Окінава[2].
|
| 33．Іхея (Окінава) |
| Іхе́я (яп. 伊平屋村, いへやそん, МФА: [iheja soɴ]?) — село в Японії, в повіті Шімаджірі префектури Окінава. Площа становить 21,72 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 1329 осіб, густота населення — 61,2 осіб/км².
|
| 34．Ідзена (Окінава) |
| Ідзе́на (яп. 伊是名村, いぜなそん, МФА: [id͡zena soɴ]?) — село в Японії, в повіті Шімаджірі префектури Окінава. Площа становить 15,44 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 1527 осіб, густота населення — 98,9 осіб/км².
|
| 35．Кумеджіма |
| Кумеджі́ма (яп. 久米島町, くめじまちょう, МФА: [kumed͡ʑima t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Шімаджірі префектури Окінава. Отримало статус містечка 2002 року. Площа становить 63,50 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 8397 осіб, густота населення — 132 осіб/км².
|
| 36．Яесе |
| Яесе́ (яп. 八重瀬町, やえせちょう, МФА: [jaese t͡ɕoː]?) — містечко в Японії, в повіті Шімаджірі префектури Окінава. Отримало статус містечка 2006 року. Площа становить 26,90 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 27 272 осіб, густота населення — 1010 осіб/км².
|
| 37．Тарама (Окінава) |
| Тара́ма (яп. 多良間村, たらまそん, МФА: [taɾama soɴ]?) — село в Японії, в повіті Міяко префектури Окінава. Площа становить 21,91 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 1175 осіб, густота населення — 53,6 осіб/км².
|
| 38．Такетомі (острів) |
| Острів Такето́мі (яп. 竹富島, たけとみじま, Такетомі-Дзіма) — невеликий острів в групі Яеяма островів Сакісіма архіпелагу Рюкю, Японія. Адміністративно належить до округу Такетомі району Яеяма префектури Окінава.
|
| 39．Юбу |
| Острів Ю́бу (яп. 由布島, ゆぶじま, Юбу-Дзіма, Юфу) — невеликий острів в складі острівної групи Яеяма островів Сакісіма архіпелагу Рюкю. Адміністративно відноситься до округу Такетомі повіту Яеяма префектури Окінава, Японія. Острів розташований біля північно-східних берегів острова Іріомоте, від якого відокремлений вузькою протокою. На півдні острова поширені тропічні ліси. |
| 40．Дзамамідзіма |
| Дзама́мі[1] (яп. 座間味島, Zamamijima) — острів у Тихому океані, на південь від основної частини Японських островів. Є частиною групи островів Керама (Окінава, Японія).[2] Площа острова — 6,6 км², найвища точка — 160,7 м. Населення села Дзамамі (єдиний населений пункт) становить 645 осіб. Острів відомий своїми чарівними пляжами із блакитними водами і білим піском. |
| 41．Острів Уоцурі |
| О́стрів Уоцу́рі або Уоцурі-джі́ма яп. 魚釣島, うおつりじま, МФА: [u.ot͡suɾʲi d͡ʑima], «Рибацький острів») — безлюдний острів у Східно-Китайському морі. Складова групи островів Сенкаку. Розташований на західному краю групи. Належить місту Ісіґакі префектури Окінава, Японія. Віддалений від острова Ішіґакі на 170 км на північний захід. Площа — 3,82 км². Найвища точка — гора Нарахара, висотою 363 м. Берег скелястий, крутий; подекуди висотою 250 м. Довжина берегової лінії — 11 км. Протяжність з півночі на південь — 1,3 км; з заходу на схід — 3,5 км. Біля берегів пролягають двометрові коралові рифи. З 1978 року на острові працює маяк Берегової охорони Японії. |
| 42．Дайто (острови) |
| Острови Дайто (яп. 大東諸島, Daitō-shotō) — архіпелаг з трьох ізольованих коралових островів (Кітадайто, Мінамідайто та Окідайто) у Філіппінському морі на південний схід від Окінави. Загальна площа островів складає 44,427 км², а населення 2 107 осіб[1]. Адміністративно всі острови належать до повіту Шімаджірі префектури Окінава та поділені між селами Мінамі-Дайто і Кіта-Дайто, при цьому ненаселений острів Окідайто управляється як частина селища Кіта-Дайто, хоча територіально ближчий до острова Мінамідайто. |
| 43．Кітадайто |
| Кітадайто, Північний Бородіно Кітадайто:-дзіма (яп. 北大東島, «острів Північний Дайто») — острів на півдні Японського архіпелагу, належить до групи островів Дайто. За винятком сусіднього острова Мінамі Дайто, поблизу від Кітадайто немає заселеної землі на відстані 400 км, а сам острів не був заселений до періоду Мейдзі[1]. На острові знаходиться село Кітадайто, адміністративно належить до повіту Сімадзірі префектури Окінава. |
| 44．Качка свійська |
| Домашня качка ( лат. Anas platyrhynchos Anas platyrhynchos, іноді - Anas platyrhynchos f. domestica, Anas platyrhynchos domesticus, Anas domesticus або Anas domestica (Anas boschas domestica) [1][2][3] ; самець - селезень, пташенята - каченята) - водоплавна птиця з ряду гускоподібних (Anseriformes), родини качкових яка розводиться людиною, один з численних і поширених видів домашньої птиці. Літає погано, недалеко. Веде свій початок від звичайної дикої качки, або крижні [1] . За тривалу історію одомашнення людиною виведені різні породи качок [4] . Розводять їх заради м'яса, а також яєць [5] і жирної печінки ( фуа-гра ); крім того, від них отримують перо і пух . |
| 45．A&W Restaurants |
| A & W Restaurants — це комбінація продуктів, які відрізняються бобами та напоями. A & W є першою компанією з франчайзингу: франшизи почалися Каліфорнія) приблизно в 1921 році. Ми отримали домашнє визнання від членів пари Роя У. Аллена та Франка Райта. Меню — це ресторан, але це не закінчується гамбургером, французькою картоплею фрі та хот-доги. Їжа існує у багатьох місцях у всьому світі та в США. |
| 46．Abudefduf vaigiensis |
| Abudefduf vaigiensis — вид риб родини Pomacentridae. В англійській мові має назву «Індо-Тихоокенський сержант» (англ. Indo-Pacific sergeant). Риба до 20 см завдовжки. Світлооливкова, що жовтішає згори, з 5-ма темними смугами. Під час шлюбних ігрищ, основний колір тіла стає світлоблакитним. Ікру відкладає на вичищену тверду поверхню. Самець та самка оберігають ікру разом. Мальки ховаються у заростях Sargassum. Харчується у товщі води зоопланктоном чи донними водоростями. |
| 47．Какуні |
| Какуні (яп. 角煮) — японська страва з тушкованої свинини. У назві, каку (角) походить від какуґірі (角切り), що значить ‘розрізаний на кубики’, та ні (煮) від ніру (煮る), що значить тушити/готувати в рідині[1]. Какуні — це популярний регіональний продукт (мейбуцу) з Кюсю, зокрема Нагасакі. Походження цієї страви, швидше за все, китайське, що робить її формою японської китайської кухні; вона подібна до свинину Донгпо[en], хоча японська версія є легшою стравою[2]. Під час династії Мін та династії Сун існував важливий китайсько-японський торговий шлях між Ханчжоу та Кюсю. Багато китайців мешкали у великих портових містах Кюсю, зокрема в Нагасакі; так само багато японців жили в Ханчжоу. Вважається, що какукні було принесене до Японії як результат цих торгових відносин[1][3]. |
| 48．Кореґусу |
| Кореґусу (яп. コーレーグス з рюк. 高麗胡椒 こーれーぐす ко:ре:ґусу, вид гострого перцю чилі; серед інших назв — コーレーグース та コーレーグスー) — одни з видів окінавського соусу чилі на основі аваморі[1], є популярною приправою до окінавських страв, і до окінавської соби зокрема. Принаймні з 16 століття термін "перець Корьо" використоввався для різновидів перцю чилі (це вживання зберігається в деяких діалектах Кюсю). Окінавською мовою, термін "куріґусу" окреслює все, що стосується самого перцю чилі[2], але в японській мові цей термін застосовується лише до соусу чилі на основі аваморі. |
| 49．Коріандр |
| Коріа́ндр, коля́ндра[1] або кінза́[2] (Coriandrum sativum) — однорічна трав'яниста рослина роду коріандр родини парасолькових. Інші назви: клоповник, кішнець посівний[3]. Стебло галузисте, всередині порожнисте, висотою від 30 до 60 см. Прикореневі листки широколопатеві, довгочерешкові, серединні та верхні стеблові — глибокобагатороздільні з лінійними, дещо загостреними часточками. |
| 50．Saccharum officinarum |
| Saccharum officinarum (цукрова тростина благородна[1]) — рослина; вид роду цукрова тростина (Saccharum) родини злакові. Використовується людиною, поряд з цукровим буряком, для отримання цукру. Це багаторічна трав'яниста рослина, що вирощують у численних різновидах у тропіках, від 35° півн. ш. до 30° півд. ш., а в Південній Америці піднімається в гори на висоту до 3000 м. |
| 51．Psophocarpus tetragonolobus |
| Крила́та квасо́ля, гірська́ квасо́ля (Psophocarpus tetragonolobus) — рослина з триби Квасолеві (Phaseoleae) Травянистий багаторічник. Від інших квасолевих (Phaseoleae) вирізняється своїми розмірами. В'юнке стебло крилатої квасолі може підніматися по стовбурах на висоту до 4 метрів. Довгі стручки розміром 15–22 см мають чотири листоподібних поздовжніх «крила». У розрізі плід має квадратну форму. При дозріванні плід стає коричневим і тріскається — вивільняючи квасолини. Квіти великі, блідо-блакитні. Форма листя варіюється залежно від сорту рослини: яйцеподібне, дельтоподібне, яйцевидно-ланцетне, ланцетне і довго-ланцетне. |
| 52．Чай жасминовий |
| Жасминовий чай або чай з жасмином 茉莉花茶 mò-lì-huā chá — чай з додаванням квіток жасмину. Відомий з часів династії Сун (960—1279). За основу жасминового чаю переважно використовується зелений або білий чай. Чай з квітками жасмину має витончений солодкий аромат. Це найпопулярніший духмяний чай в Китаї.[1] |
| 53．SPAM |
| SPAM (читається спем) — торгова марка консервованого м'яса, виробленого американською компанією Hormel Foods Corporation. SPAM з'явився в 1936 році.Абревіатура від англ. Shoulder of Pork and hAM — «свинячі лопатки і стегна», a за іншими даними, від англ. SPiced hAM— «шинка зі спеціями». Компанія заявляє, що «точну розшифровку знає тільки вузьке коло колишніх директорів». |
| 54．Dioscorea alata |
| Dioscorea alata також відомий як фіолетовий ямс, убе, або великий ямс — вид ямсу з родини Діоскореєві. Бульби, як правило, яскраво фіолетові чи кольору лаванди, але деякі можуть бути кремового чи простого білого кольору. Іноді його плутають з таро та бататом з Окінави (Ipomoea batatas cv. Ayamurasaki), хоча D. alata також вирощується на Окінаві, де він відомий як beniimo (яп. 紅芋) . В азійських тропіках D. alata відомий людям з давніх часів. |
| 55．Китайське рагу |
| Китайське рагу (англ. chop suey /tʃɒp’suːi/; спрощ. кит.: 杂碎; трад. кит.: 雜碎, піньïнь: zá suì; букв. «асорті з козлятини») це страва з американсько-китайської кухні та інших форм зарубіжної китайської кухні, що складається з м'яса (найчастіше курка, риба, яловичина, креветки або свинина) та яйця, що швидко приготовані з овочами, такими як паростки квасолі, капусти, селери та покрита крохмалевим соусом. Страва, як правило, подається з рисом, але може бути китайсько-американською формою «чау мейн» з додаванням смаженої локшини. |
| 56．Чанпуру |
| Чанпуру (яп. チャンプルー) — страва приготована шляхом смаження з перемішування з Окінави. Зазвичай складається з тофу у поєднанні з овочами, м'ясом, чи рибою. Консервоване м'ясо (спем), яйця, мояші і ґоя (гіркий гарбуз) є поширеними інгредієнтами[1]. Зазвичай спем не використовується в решті Японії; але зустрічається в Окінаві в першу чергу завдяки історичному впливу ВМС США[2]. Чанпуру окінавською означає "щось змішане" і іноді використовується для опису культури Окінави, адже вона може розглядатися як суміш власне окінавстких традицій, китайських, японських, традицій з південносхідної Азії та Північної Америки[3][4]. Термін походить від малайського слова кампур, що означає "суміш"[5]. |
| 57．Farfugium japonicum |
| Фарфугіум японський (Farfugium japonicum) — вид квіткової рослини з родини Asteraceae. Відома своєю декоративною строкатістю. В англійські мові відома як леопардова рослина (leopard plant), рослина тракторне сидіння (tractor seat plant)[1]. В Японії його називають цувабукі (石 蕗)[2]. Це кореневищний вічнозелений багаторічник, що росте кущиком близько 60 см заввишки та завширшки, з великими круглим, м'ясистим та ниркоподібним листям. Ромашкоподібні жовті квіти, 2,5—5 см упоперек, з'являються восени та взимку[2]. |
| 58．Групери |
| Групери (Epinephelinae) — підродина риб родини Серранові (Serranidae). Розповсюджені у басейнах Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Групери найбільше відомі як об'єкт аматорської трофейної риболовлі, адже окремі особини сягають 250 кг, а особини в 100 кг є досить розповсюдженими, навіть у прибережних зонах. Великі групери не є об'єктом промислу, бо їх м'ясо неїстівне, на відміну від м'яса молодих риб, яке є делікатесом. |
| 59．Мангольд |
| Мангольд або буряк листовий (лат. Beta vulgaris subsp. vulgaris var. vulgaris) — дволітня городня культура. Поширений у середніх та південних широтах Європи. Листя мангольда має червоне, зелене чи жовте забарвлення, зумовлене наявністю пігментів класу беталаїнів. Черешки грубі, соковиті, листки великі. Має велику схожість до столового буряку, що зумовлено його спорідненістю з ним. Корінь має дерев'янистий, невеликий. |
| 60．Місо-суп |
| Місо-суп (яп. 味噌汁, трансліт. місошіру) — страва японської кухні, суп з розчиненою в ньому пастою місо. До складу супу входять також інші інгредієнти, їх набір залежить від регіону та сезону. Бульйон місошіру складається з пасти місо, іноді в комбінації з даші. За традицією тверді інгредієнти супу вибирають згідно з сезоном, щоб підкреслити характерні для нього продукти. Колір, смак і текстура теж важливі. Неґі та тофу, продукти з різким смаком, поєднуються з менш пряними. Плаваючі інгредієнти (вакаме) та ті, що лежать на дні миски (наприклад, картопля), також доповнюють один одного. |
| 61．Козел свійський |
| Козе́л свійський, або цап, — одомашнений підвид козла звичайного (Capra hircus), представник роду Козел (Capra) підродини козлових родини бикових (Bovidae). За старішими класифікаціями одомашнених козлів вважали окремим видом Capra hircus, якого протиставляли «виду» безоаровий козел (Capra aegagrus). Тепер обидві форми — свійську і дику — вважають одним видом — Capra hircus. |
| 62．Ipomoea aquatica |
| Берізка водяна, іпомея водяна, кангконг (Ipomoea aquatica) — вид водних рослин родини берізкових (Convolvulaceae). В англійській мові рослину називають водяний шпинат, китайський шпинат чи річковий шпинат, китайський водяний крес (настурція), водяна «вранішня слава» (дослівно, від загальної англійської назви рослин роду Ipomoea — morning glory), водяна берізка, китайська берізка, болотяна капуста. У Індонезії та Малайзії використовують назву «канконг». У Таїланді та Лаосі має назву «пхакбунг», «тагалог» — у кхмерській мові, «калмісааг» на хінді.[1] У Китаї відома з часів династії Цзінь з книги «Опис рослин Півдня».[2] |
| 63．Allium chinense |
| Allium chinense — вид рослин з родини амарилісових (Amaryllidaceae); ендемік Китаю. Цибулини скупчені, вузько-яйцюваті, діаметром (0.5)1–1.5(2) см; оболонка біла, іноді з відтінком червоного. Листки майже рівні стеблині, завширшки 1–3 мм, 3–5-кутові. Стеблина 20–40 см, циліндрична, вкрита листовими піхвами лише в основі. Зонтик ≈ півсферичний, нещільний. Оцвітина від блідо-пурпурної до тьмяно-пурпурної; сегменти від широко еліптичних до майже округлих, 4–6 × 3–4 мм; внутрішні трохи довші, ніж зовнішні. Період цвітіння й плодоношення: Жовтень — листопад[1]. |
| 64．Ковбасні вироби |
| Ковбасні вироби — харчові продукти з м'яса, оброблені механічним та фізико-хімічними способами з додаванням деяких інших продуктів. Механічна обробка полягає у видаленні з м'яса неїстівних, малопоживний частин і його подрібненні. До фізико-хімічної обробки належать соління, дозрівання, обсмажування, варіння, копчення. |
| 65．Лінгвіса |
| Лінгвіса (порт. Linguiça; МФА: [lĩˈɡwisɐ]) — вид копченної ковбаси зі свинини, приправленої часником та парпикою в Португалії та Бразилії, а також інших лузофонних країнах. Лінгвіса, як і багато інших ковбасних виробів, зазвичай подається як частина важкої страви, зазвичай супроводжується рисом, квасолею, а також іншими продуктами зі свинини. Фейжоада, наприклад, традиційна португальська та бразильська страва (вважається національною стравою Бразилії), поширена в Бразилії та у Анголі, включає лінгвісу з бобами, рульку, та інші інгредієнти.[джерело?] |
| 66．Кореневе пиво |
| Кореневе пиво, Рутбір (англ. Root beer, також відоме як Сассапаріль) — газований напій, зазвичай виготовлений з кори дерева сассафраса. Кореневе пиво, популярне в Північній Америці, виробляється двох видів: алкогольне та безалкогольне. Безалкогольна версія рутбіра виготовляється з екстрактів або сиропів з додаванням газованої води і не так популярна, як інші безалкогольні напої, такі як Кока-кола, але займає 3% ринку США [1]. |
| 67．Аваморі |
| Аваморі (泡 盛, окінав.:アームイ) — місцевий алкогольний напій в Окінаві, Японія. Він виготовляється з довгозернистого рису (лат. Oryza sativa indica)[1] шляхом дистиляції (як шьочю), а не просто ферментації (як саке). Спершу запах аваморі може здатись неприємним, оскільки він має дуже сильний аромат. Смак має землисті, квіткові, солодкі, трав’яні мотиви або їх поєднання[2]. Аваморі, як правило, має 60-86 пруф (30-43% спирту), хоча експортні марки (в тому числі брендів, що поставляються до решти територій Японії) частіше мають 50 пруф (25% спирту)[3]. Деякі види (особливо ханазаке) мають 120 пруф (60%) та є легкозаймистими. |
| 68．Окінавська соба |
| Окінавська соба (яп. 沖縄そば) — тип локшини, що виготовляється в префектурі Окінава, Японія. Окінавська соба є регіональною торговою маркою компанії The Okinawa Noodle Manufacturing Co-op[1]. В Окінаві, її часом називають просто "соба" (або "суба" окінавською), хоча в решті Японії назва "соба" відноситься лише до локшини з гречки. |
| 69．Тямпон |
| Тямпон (яп. ちゃんぽん) — страва з локшиною, яка належить до регіональної кухні Нагасакі, Японія. Існують різні версії цієї страви в Японії, Кореї та Китаї. Страва була натхненна кухнею Китаю. Тямпон готується шляхом смаження свинини, морепродуктів та овочів із смальцем; потім додається бульйон з курячих або свинячих кісток. Далі додають локшину рамен, виготовлену спеціально для тямпону, і це все готується разом. Залежно від сезону, інгредієнти можуть відрізнятися. Отже, відповідно, смак і стиль страви різняться залежно від місця та пори року також. |
