| Варабімочі (яп. 蕨餅, варабі-мочі) — японський желеподібний кондитерський виріб, зроблений з рисового борошна змішаного з водою і крохмалем з картоплі чи папороті і покритий або змочений в кінако (солодкі тости з соєвого борошна), також дуже популярним покриттям для варабімочі є порошок кориці чи тертий зелений чай. Відрізняється від справжнього мочі, зробленого з клейкого рису. Досить популярний у літній час, особливо в регіонах Кансай і Окінава, і часто продаються з фургонів, які схожі на фургони з морозивом у західних країнах. |
| Сомен (яп. 素麺), сомйон (кор. 소면), чи суміан (спрощене китайське письмо: 素面, традиційне китайське письмо: 素麵) — дуже тонка локшина зроблена з пшеничного борошна, менше ніж 1,3 мм у діаметрі. В Китаї також називається ґуаміан (спрощене китайське письмо: 挂面, традиційне китайське письмо: 掛麵). Вона широко використовується у різних кухнях Східної Азії. Найпоширеніший приклад — японський сомен, локшина яку зазвичай подають холодною з соєвим соусом та соусом-дипом[1] з дасі, подібно до локшини морі-соба (盛り蕎麦). Різниця між соменем та іншою тонкою японською локшиною, хіямуґі (冷 麦), полягає в тому, що хіямугі отримують за рахунок нарізання ножем, а сомен витончують розтягуючи тісто. Тісто розтягують за допомогою рослинної олії, а потім сушать на повітрі. Коли сомен подають теплим в супі (зазвичай взимку), японською його називають нюмен (煮 麺). Сомен зазвичай містить багато натрію[2]. |
